28 березня народився Олесь Васильович Лупій
Поет, прозаїк, драматург, сценарист, журналіст, заслужений діяч мистецтв України (1998 р.) Олесь Васильович Лупій народився 28 березня 1938 року в селі Нова Кам'янка Жовківського району на Львівщині. Закінчив філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1961).
Почав друкувати вірші 1954 року у волинських газетах. Перша збірка поезій «Вінки юності» вийшла в 1957 році, згодом – ще близько двадцяти, серед яких найвідоміші: «Майовість», «Перевал», «Поезії» (з передмовою Андрія Малишка), «Невпинність», «Любов і лад», «Одна-єдина», «Кольорами предків», «Довголіття бджоли», «Зелене весілля», «Золоті еклоги», «Гармонія», «Березневі строфи», «Батьківщина».
Олесь Лупій активно працює і в жанрі прози, широку популярність серед читачів здобули його романи та повісті «Милява» (1965), «Грань», «Відлуння осіннього грому», «Нікому тебе не віддам», «Чоловіки не відчувають болю», «Романа», «Падіння давньої столиці», «Лицарі помсти».
Працював у редакціях газет, у видавництві «Радянський письменник». Довгий час був відповідальним секретарем ради НСПУ, заступником голови НСПУ.
Історична проза Олеся Лупія відзначається руйнуванням стереотипних поглядів на власну історичну дійсність, які формувались століттями. У його творах спостерігаємо тенденцію до ламання комплексу меншовартості, уславлення звитяги оборонців рідної землі, які ведуть відчайдушну боротьбу за національну ідею.
Олесь Лупій був відзначений Шевченківською премією в 1994 році за роман «Падіння давньої столиці», повість «Гетьманська булава», яка відзначається спрямованістю до переосмислення історичної особи Івана Виговського, розкритті особливостей його державної політики, спрямованої на віднайдення самостійних шляхів національного розвитку. Герої романів відзначаються стійкістю своїх переконань.
За сценаріями О. Лупія поставлені художні фільми «Багряні береги», «Малуша», «Данило – князь Галицький». Олесь Лупій співавтор «Маніфесту української інтелігенції».
Окремі поезії та прозові твори опубліковані в антологіях, у журналах і газетах у перекладах польською, німецькою, угорською, румунською, італійською, білоруською, латиською, литовською та іншими мовами.
Помер 14 серпня 2022 року. Похований у Києві.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел