Указом Президента України від 17 січня 2005 року № 42/2005 введено щорічне проведення 20 жовтня Всеукраїнського дня боротьби із захворюванням на рак молочної залози. У такий спосіб привертають увагу суспільства до проблем та питань пов`язаних з раком молочної залози.
Тема цього року: «Кожна історія унікальна, кожен шлях має значення». Кожен діагноз раку молочної залози є особистим. За кожним діагнозом стоїть історія ‒ мужності, стійкості та надії. Ця тема нагадує нам, що рак молочної залози по-різному впливає на життя жінок та їхніх сімей у всьому світі, і що кожен шлях заслуговує на співчуття, гідність та підтримку. Крім того, підкреслюється необхідність своєчасної та якісної допомоги для всіх ‒ незалежно від географії, доходу чи походження.
Рак молочної залози є найпоширенішим видом раку серед жінок у всьому світі. У 2022 році приблизно у 2,3 мільйона жінок було діагностовано цю хворобу, а ще 670 000 померли від неї. Це не просто цифри, а матері, сестри, доньки та подруги, які заслуговують на надію та гідність. Хоча 5-річний рівень виживання в країнах з високим рівнем доходу перевищує 90%, в Індії цей показник падає до 66% та в Південній Африці до 40%. Ця нерівність зумовлена нерівним доступом до раннього виявлення, своєчасної діагностики та ефективного лікування. Якщо поточна тенденція збережеться, прогнозується, що захворюваність та смертність зростуть на 40% до 2050 року, отже, необхідні термінові та скоординовані дії. Дійсно, місце проживання жінки не повинно визначати, чи виживе вона.
У ВООЗ вважають, що досягти цього можна завдяки трьом основним напрямам діяльності: ранньому виявленню, своєчасній діагностиці та комплексному лікуванню.
За даними статистики за 9 місяців 2025 року в м. Харкові вперше виявлено 156 випадків захворювання на рак молочної залози, з них в занедбаній стадії – 56 (за аналогічний період 2024 року зареєстровано 158 випадків, з них занедбаних – 55).
Молочна залоза є гормонально залежним органом: як нормальний її розвиток і функція, так і виникнення в ній захворювань відбувається під впливом певних гормонів. Будь-які фактори, здатні викликати і підтримати хронічні відхилення в гормональній рівновазі в організмі жінки, здатні збільшити ризик розвитку раку молочної залози.
Фактори ризику, які посилюють ймовірність розвитку раку грудей:
Вік. 90% всіх випадків раку молочної залози діагностується у жінок після 40 років. 2. репродуктивні чинники, пов'язані з тривалою дією ендогенного естрогену, такі як рання поява менструацій, пізній клімакс, пізнє народження першої дитини, входять до числа найважливіших факторів ризику розвитку раку молочної залози;
екзогенні гормони (оральні контрацептиви і замісна гормонотерапія) також сприяють підвищенню ризику розвитку раку молочної залози, у жінок, які їх застосовують;
спадковість. Наявність раку молочної залози в сімейному анамнезі збільшує ризик захворювання у 2-3 рази. Виділені два гени, що відповідають за деякі випадки «сімейного» раку молочної залози, – BRCA1 і BRCA2. Приблизно 1 жінка з 200 є носієм цих генів. Коли вказані гени мутують, вірогідність того, що рак розвинеться, підвищується;
передпухлинні захворювання молочної залози: фіброзно-кістозна мастопатія;
спосіб життя: вживання алкоголю, зайва вага і ожиріння, а також фізична інертність;
Рак молочної залози відноситься до «візуальних» форм раку. Кожна жінка, витративши 10-15 хвилин в місяць на самообстеження, може запобігти трагедії. Проводити самообстеження необхідно на 7-10-й день менструального циклу для жінок фертильного віку, коли проходять набряк та больові відчуття в молочних залозах або раз на місяць у будь-який день для жінок в менопаузі.
При самостійному обстеженні молочних залоз слід звертати увагу на такі зміни:
наявність безболісних ущільнень або пухлиноподібних утворень в одній або обох молочних залозах;
виділення з соска будь-якого характеру, не пов’язані з вагітністю або лактацією;
ерозії, кірочки, лусочки, виразки в області соска, ареоли;
деформація, набряк, зміна розмірів молочної залози;
зморщування або втягнення шкіри молочної залози, зміна її кольору;
ущільнення або припухлість соска, його втягнення;
відчуття дискомфорту або незвичний біль в одній з молочних залоз;
збільшення пахових або надключичних лімфовузлів.
Для ранньої діагностики пухлини в грудях лікарі рекомендують проходити обстеження:
у мамолога 1 раз на рік;
жінкам до 40 років слід проходити УЗД діагностику грудей, а після 40 – мамографію;
відкоригувати свій спосіб життя: дотримуватися правил здорового харчування, регулярно займатися фізичними вправами, контролювати свою вагу, відмовитись від куріння та вживання алкоголю.
Також усім жінкам після 20 років важливо щомісяця самостійно обстежувати молочні залози. У разі будь-яких змін у молочних залозах необхідно негайно звернутися до свого лікаря.
У м. Харкові консультативна та стаціонарна спеціалізована медична допомога при патології молочної залози надається в ДУ «Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», розташованому вул. Григорія Сковороди, 82 та в КНП «Обласний центр онкології», розташованому за адресою: вул. Лісопаркова, 4.
Слід знати: рак молочної залози ВИЛІКОВНИЙ! При виявленні захворювання на 1 стадії – у 95% жінок, на II стадії – у 80%, на III стадії – у 50% жінок.
Своєчасна діагностика раку молочної залози підвищує шанси на успішне лікування! Не забувайте про це та бережіть своє здоров’я!
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: жовтень, 2025