Embedded Files
«Понад тисяча творів, що вийшли з-під його пера – це справжня ріка мудрості. Початок її у джерелах фольклору, в казках і прислів'ях, у піснях і думах. І недаремно його називають патріархом української байки, бо через усе своє життя проніс він у серці незрадливу відданість до цього бойового жанру літератури». Феофан Скляр
Український поет-байкар Микита Павлович Годованець народився 26 вересня 1893 року в с. Вікнина Кам'янець-Подільської губернії (нині ‒ Гайворонський район Кіровоградської області) в багатодітній селянській сім'ї. Батьки були неписемні, але дбали про освіту дітей. Після закінчення Степашанської вчительської школи навчався на дворічних курсах з підготовки до університету, вчителював у церковнопарафіяльних школах сіл Орлівка та Бубнівка на Поділлі. Протягом 1914-1918 рр. перебував на військовій службі. Повернувшись до рідних місць, деякий час вчителював у селах, а потім став працювати в редакціях газет «Червоний край» (Вінниця) та «Радянська Волинь» (Житомир).
Друкуватися почав у 1913 р. на сторінках київського тижневика «Маяк». Низка поезій побачила світ у газеті «Свободное слово» (Ревель) у 1917 р. Перша книжка оригінальних байок «Незаможник Клим» вийшла друком у 1927 р. Загадом на межі 20-30 рр. років він видав близько десятка невеличких обсягом книг, що несли переважно агітаційні мотиви, пов'язані з тогочасними завданнями утвердження нового в господарюванні, побуті, культурі.31 січня 1937 р. Микиту Годованця було заарештовано і за постановою особливої наради при НКВС від 13 червня того ж року вислано на Середню Колиму, де він пробув до 1947 р. Через десять років, 11 вересня 1957 р., його було реабілітовано.
Оселившись у Кам'янці-Подільському, Микита Годованець віддається активній літературній роботі. Пише оригінальні байки, здійснює переклади та переспіви, вивчає досвід української класичної та загалом європейської байки, подає практичну допомогу молодим байкарям, проводячи з ними в Кам'янці-Подільському творчі семінари.
Помітним внеском митця в розвиток української байки стали його книги «Байки» (1957), «Заяча математика» (1961), «Конвалія і Лопухи» (1966), «Талановита Тріска» (1967). Тривалий час Микита Годованець працював над художнім освоєнням байки античних часів, епохи Відродження, творчої спадщини видатних західноєвропейських майстрів цього жанру. Його праця увінчалася виданням книг «Ріка мудрості. Байки за Езопом» (1964), «Веселий педант» (1965), «Байки зарубіжних байкарів у переспівах та перекладах Микити Годованця» (1973).
Помер Микита Павлович Годованець 27 серпня 1974 року.
25 вересня 1975 року в Кам'янці-Подільському одну з вулиць названо іменем Годованця.
24 вересня 1983 року в Кам'янець-Подільській середній школі № 16 урочисто відкрито музей Годованця. Матеріали для музею, зокрема, надали рідні байкаря ‒ дружина Серафима Годованець, син Анатолій Годованець. Червону стрічку перерізали, зокрема, письменники Іван Сочивець, Полікарп Шабатин. А 25 вересня 1983 року в Кам'янці-Подільському на будинку, в якому в 1959-1974 роках жив і працював Микита Годованець, урочисто відкрито меморіальну дошку. Автор пам'ятного знаку ‒ народний художник України Еммануїл Мисько, який приїхав зі Львова до Кам'янця-Подільського на ювілейні урочистості.
Образ Микити Годованця змальовано в повісті «За Колимою сонце сходить» (1994) і романі «Довга дорога вночі» (1998) українського письменника Мар'яна Красуцького.
11 грудня 2008 року в приміщенні картинної галереї Кам'янець-Подільського історичного музею-заповідника відкрито меморіальну кімнату байкаря.
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел
Перевірено: вересень, 2025
Page updated
Google Sites
Report abuse