Український оперний та камерний співак Борис Романович Гмиря народився 5 серпня 1903 року в Лебедині (нині Сумська область) в бідній, багатодітній родині. В 11 років, після закінчення початкової школи, пішов працювати. Був підсобником у батька на будівництві, хлопчиком на побігеньках у суді, чорноробом на суднобудівному заводі та вантажником ‒ у Севастополі, матросом і кочегаром на торговельних пароплавах.
У 1930 році вступив до Харківського інженерно-будівельного інституту, який закінчив з відзнакою. У 1935-1936 рр. ‒ аспірант Харківського науково-дослідного інституту споруд. На четвертому курсі Бориса Гмирю запросили на прослуховування до консерваторії. Він, як виняток, отримав право навчатися у двох закладах освіти одночасно. У 1939 році з відзнакою закінчив Харківську консерваторію. З 1936 р. став виступати на сцені Харківського оперного театру. У 1939-1957 рр. працював у Київському театрі опери та балету (з перервою).
З вересня 1943 до червня 1944 року працював у Кам'янці-Подільському: спочатку в переведеному сюди німцями Полтавському музично-драматичному театрі, а після приходу Червоної армії ‒ у міському музично-драматичному театрі У репертуарі Бориса Гмирі 44 оперні партії, 75 арій, 300 українських народних пісень та романсів, 341 твір світової класики, 85 фрагментів з вокально-сценічних та симфонічних творів, 30 трансляційних концертів; 24 твори на вірші Т. Г. Шевченка.
Борис Гмиря ‒ перший, і до того часу єдиний співак, який підготував цілу концертну програму з музичних творів на вірші Т. Шевченка та записав на платівки. У 2000 році Фондом Гмирі випущений CD «Борис Гмиря Великому Кобзареві», а у 2011 ‒ його перевидано і доповнено під назвою «Борис Гмиря. Великий Кобзар у серці моїм». Знявся в фільмі-опері «Наймичка» (Трохим, 1964 р.).
Борис Гмиря помер від інфаркту 1 серпня 1969 року.
Твори у виконанні Бориса Гмирі введено в найпрестижніші музичні каталоги, а ім’я прикрашає списки найвидатніших вокалістів світу. 1962 року його внесено до престижної Міжнародної енциклопедії «Whо іs whо?», 1992 ‒ до списку ста славетних українців за тисячолітню історію України, 2001 ‒ до альманаху «Видатні діячі України минулих століть», 2002 ‒ до альманаху «Золота еліта України».
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел