Embedded Files
Український поет, прозаїк, драматург, перекладач, актор театру та кіно, громадський діяч Василь Михайлович Довжик (справж. прізвище – Должиков) народився 9 червня 1943 року в с. Пристайлове на Сумщині. Освіту здобув у Лебединському педагогічному училищі (1962) та Київському театральному інституті імені І. Карпенка-Карого (1970).
Василь Михайлович Довжик зіграв у понад 30 кінотелефільмах, грав на сцені театрів. Актор зіграв понад 30 ролей у кіно та телефільмах.
Він автор лібрето до трьох опер, переклав для театру близько 20 п'єс; написав слова для низки пісень у співробітництві з композиторами: К. Стеценком, В. Зубицьким, О. Ледньовим, О. Марцинківським, В. Степурком, Оленою Лис, Людмилою Матвійчук та іншими. Пісні на вірші Василя Довжика виконують Ніна Матвієнко, Алла Кудлай, Ніна Гура, Олег Марцинківський, О. Ткаченко (Кубань), дует «Два кольори» та інші майстри пісні.
В. М. Довжик був радіокоментатором Українського радіо (передачі «Антологія сатири і гумору», «Веселий всесвіт», «Сторінки української класики»).
У творчому доробку Василя Довжика: збірки акровіршів-загадок «Хто ключик знає, той відгадає», «Мій Всесвіт веселий, мій світ загадковий»; збірки віршів «Піду я з татом на завод», «Вчать абетку кошенята»; оповідань «Таємниця Голубої бухти»; повістей «Втеча», «Перерваний урок», «Підкувати блоху»; повістей-казок «Чому усміхався трамвай», «Їжачок і квітка», «Уперта хата», «Кам'яна дуга над безоднею», «Літаченя-квітка»; повістей «Втеча», «Перерваний урок»; п'єси «Літай-зілля», «Кіт-екстрасенс», «Щедрий вечір»; книжки-комікси «Як Котик і Цуцик весело спускалися з карпатських верховин»; книжки-картинки «Синя мишка».
Книга «Підкувати блоху» присвячена творчості відомого в усьому світі віртуоза мініатюри, заслуженого майстра народної творчості України Миколи Сергійовича Сядристого. А за збірку повістей «Уперта хата» письменникові було присвоєно звання лауреата літературної премії імені Лесі Українки (1999 р.). На дивлячись на веселий і легкий характер, твори цього письменника зовсім не легковажні. Вони серйозні та мудрі. З глибоким знанням життя дітей, їхніх поглядів і бажань. Хоч подекуди і написані з неповторним гумором. Мабуть через це книжки В. М. Довжика із задоволенням читаються дорослими.
У 2006 році отримав почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України». У 2013 р. став лауреатом Міжнародної премії «За доброчинність» Міжнародного доброчинного фонду «Українська хата», у 2016 р. ‒ премії Фонду Тараса Шевченка «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля».
Важко хворів з 2020 року, у нього діагностували пухлину мозку. У березні 2022 через російське вторгнення до України евакуювався з дружиною і неповнолітньою донькою за кордон в м. Брандис-над-Лабем (Чехія), де й помер вранці 30 травня.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: червень, 2025
Page updated
Google Sites
Report abuse