Embedded Files
Український письменник, поет, драматург, мемуарист, перекладач Василь Семенович Мова (Лиманський) народився 13 січня 1842 року на Кубані, на хуторі біля Солодкого лиману, в родині козацького сотника Стародерев'янківського куреня.
Середню освіту здобув у Катеринодарській військовій гімназії, а потім вчився на військові кошти у Харківському імператорському університеті та закінчив юридичний факультет кандидатом прав. Закінчивши університет зі ступенем кандидата права, Василь Мова-Лиманський 1869 року повернувся до м. Катеринодар (нині ‒ Краснодар) і 3 роки працював викладачем мови в Малоросійському жіночому училищі.
Василь Семенович брав участь у громадському житті молоді, став членом харківської Громади, на зібраннях якої обговорювалися питання національно-визвольного руху в Україні.
У квітні 1861 року письменник опублікував свій перший поетичний доробок у журналі «Основа» та цикл статей на захист поезії Т. Шевченка.
Провідною у творчості Василя Мови була козацька тема, яку він висвітлював зі свого специфічного погляду. Наслідуючи Пантелеймона Куліша, поет вбачав у козаччині радше руйнівну, аніж державотворчу силу. У харківський період Мова-Лиманський написав поеми «Троїсте кохання» і «Ткачиха».
У 1873 році Василь Мова перейшов на юридичну роботу. В цей період ним написаний цикл оповідань «Малюнки з натури», з яких до нас дійшло лише одне: «Три мандрівниці». Поштовхом до активної літературної праці для Мови-Лиманського стала поїздка 1876 року до Києва і знайомство з видатним організатором культурного життя в Україні О. Кониським.
Вірші Василя Мови під псевдонімами В. Лиманський, В. Мигуцький та В. Мигученко час від часу з'являлися у галицьких виданнях: газетах і журналах «Правда», «Діло», «Зоря», «Світ» та ін., це він робив не з причини великої скромності, а внаслідок антиукраїнської політики Росії. Тому й не підозрювало його начальство, що скромний працівник є видатним письменником, серце якого палахкотіло і рвалося від розпуки за нещасливу долю українського народу. Ця тема оголеним нервом проходить крізь всю його творчість. Значна частина з написаного поетом була опублікована лише після його смерті.
Помер Василь Семенович Мова (Лиманський) 13 червня 1891 року.
Щодо публікації творів, то його спіткала така ж доля, що більшість українських письменників дожовтневого часу: вони побачили світ, і то не всі, головним чином, лише після смерті автора. Зокрема, драма «Старе гніздо і молоді птахи», яка змальовує життя Чорноморії в 1860-ті роки, була надрукована лише 1907 році.
Значна частина його творів залишилася й донині не опублікованою і невідомо, чи вціліла вона, чи зовсім загинула.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Створено: січень, 2025
Page updated
Google Sites
Report abuse