Великодній тиждень

Великдень – це день Воскресіння Ісуса Христа. Вважається одним з найбільших свят у християн. Сьома тижнями раніше розпочався Великий піст, його характерною ознакою є те, що окрім вживання скоромних страв забороняються також і будь-які розваги.

Великодньому тижню передує Чистий тиждень або Страсний.

Протягом цих днів наводять лад у господарстві, прибирають у хаті та прикрашають оселю найкращими святковими рушниками та килимами.

Великий понеділок. В цей день проводяться церковні служби під час яких згадуються сюжети про патріарха Йосифа, якого зрадили брати, про прокляття Христом безплідної смоковниці ‒ символу душі, що не покаялася у гріхах. Цього дня починається суворий піст, можна їсти лише хліб, фрукти та овочі, а для ченців відмова від їжі взагалі. Цього дня починається підготовка дому до свята. Чоловіки займаються дрібним ремонтом, жінки ‒  прибиранням, пранням тощо.

Великий вівторок. В богослужіннях цього дня згадують бесіди та притчі Ісуса Христа в Єрусалимському храмі ‒ пророцтва Христа  про зраду Юди, зречення Петра, вчення про добрі справи, Страшний суд. 

У вівторок традиційно готують одяг для свята, вибирають скатертину на святковий стіл та рушник з яким підуть до церкви на Великодню службу, починають купувати продукти до свята. У цей день можна працювати на землі.

Велика середа ‒ третій день Страсного тижня, який присвячений спогадам про земні страждання Христа. Вважається, що цього дня Юда зрадив Ісуса Христа за 30 срібняків. Також згадують грішницю Марію Магдалину, яка омила ноги Христа і помазала їх миром і тим самим підготувала його до поховання. 

В середу завершують прибирання в хаті та починають прикрашати дім до свята, починають купувати яйця щоб пофарбувати на Великдень.

Найважливішим днем у цей тиждень – четвер. У давнину ранок починався з того, що мати будила дітей, наливали миску непочатої води та вкидала у неї жменю жита і крашанку, після чого по черзі вмивала малих дітей, старші діти вмиваються самі.

У народі кажуть, що у цей день навіть ворон своїх дітей купає. У цей же день стригли дітей та прали білизну. Надвечір всі члени сім’ї одягають усе чисте і святкове й прямують до церкви – «на страсть», там розповідається про останній день життя Ісуса Христа на землі. Потім освячують свічку, яку потім палаючу несуть додому, свічку потрібно захищати аби не згасла в дорозі. Вважається що страсна свічка – це оберіг від усього лихого.

В п’ятницю заведено пекти паску, яка є головним хлібом свята. На всій території України паска має однакову форму – це круглий хліб, виготовлений на основі пшеничного борошна молока, яєць та цукру.

Останні приготування до великодня розпочинаються у суботу. Цього дня пишуть писанки, фарбують крашанки, запікають сало, ковбаси, м’ясо, подекуди запікають ціле порося. Ввечері господиня починає збирати великодній кошик, кладучи у нього потрохи з кожної великодньої страви, після чого накриває все святковим рушником й несуть до церкви освятити з вечора, якщо сім’я йде на всеношну, або можна йти на світанку.

Надзвичайно красиве видовище, коли з корогвами, хрестом та іконами Христа, Євангелія священник робить обхід навколо церкви. Дзвонять дзвони та співає хор «Христос Воскрес!». Після того як посвятили паску люди йдуть додому, де розговляються за святковим столом. Спочатку треба їсти освячену писанку, або крашанку, потім паску, після цього можна їсти решту святкових страв.

Не слід це плутати зі святковим сніданком, бо це урочиста трапеза – священнодійство. Усі три святкових дні родини ходять один до одного в гості. В народі кажуть що у ці три дні є момент, коли Господь відкриває небо, аби почути та виконати одне найзаповітніше бажання людини з чистим серцем. Саме тому до Великодня рекомендується прогнати з серця усе зло та усю ненависть і заздрість, та помиритися навіть з найзапеклішими ворогами.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел