З 1992 р. у третю суботу серпня за ініціативи Міжнародного товариства прав тварин (InternationalSocietyforAnimalRights, ISAR) та за підтримки зоозахисних організацій більш ніж 150 країн світу, відзначається Міжнародний день безпритульних (бездомних) тварин.
Ця дата вважається не святом, а приводом звернутися до проблеми безпритульних тварин, донести максимальній кількості людей інформацію про їх трагічну долю. Сумна статистика стверджує, що 75 % безпритульних тварин вигнані на вулицю жорстокими господарями. Опинившись без допомоги людини, вони приречені на голод і загибель.
Мета Дня – привернути увагу до проблеми бездомних тварин, розповісти максимальній кількості людей про їхню трагічну долю.
Одне із завдань Всесвітнього дня безпритульних тварин – пробудити у власників звірів свідоме ставлення до своєї ролі, запобігти збільшенню кількості безпритульних котів і собак через неконтрольоване розмноження домашніх вихованців. З цією ж метою деякі ветеринарні клініки цього дня безплатно стерилізують кішок і собак.
У Всесвітній день безпритульних тварин варто ще раз наголосити, що на любов і турботу заслуговують всі тварини: породисті й вуличні, здорові й безпорадні, всі без винятку. Подаруйте безпритульній тварині шанс на щасливе життя, заберіть безхатченка з вулиці або з притулку і більшої вдячності та відданості, ніж від нього годі буде чекати.
Давно доведено, що рівень духовності людини визначається не лише соціальним середовищем, але й характером спілкування зі світом природи. В історії взаємин людини й тварин повно прикладів, коли останні рятували своїх господарів від небезпеки та загибелі, а в цей час багато порід чотириногих використовуються в якості службових і приносять користь суспільству. Слід пам’ятати, що своїм ставленням до оточення ми надаємо приклад своїм дітям (вони «дзеркалять» нас), а жорстоке ставлення до тварин в дитинстві може перерости у жорстокість й до оточуючих людей в майбутньому.
З повномасштабним вторгненням ситуація з безпритульними тваринами в Україні погіршилася. Кількість притулків зменшилася, а кількість тварин, які потребують допомогу та лікування — збільшилася. Зоозахисні організації намагаються підтримувати притулки, а небайдужі люди допомагають як фізично, так і фінансово. Війна зробила українців більш емоційними та готовими допомагати. Психологи вважають, що це зумовлено проявом комплексу провини, як наслідок посттравматичного синдрому. Можливо, так і є. Вивчаючи тему безпритульних тварин багато років, можемо стверджувати, що кількість «усиновлення» чотирилапих в Україні останнім часом якраз таки зростає. Зараз у людей є розуміння важливості допомагати тим, хто цього потребує, тваринам в тому числі.
Не забуваймо про те, що ми одна велика сім'я на маленькій планеті та, роблячи добру справу, допомагаючи нашим братам меншим, ми допомагаємо собі.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел