17 липня народився Філарет Михайлович  Колесса 

Потім у 1891 році юнак рік навчався у Віденській духовній семінарії, але відчув, що то не його шлях. У своїх спогадах він розповідав, як із другом Богданом Лепким потайки тікали з семінарії на симфонічний концерт або оперну виставу. 1982 року Ф. Колесса розпочинає навчання на філософському факультеті Львівського університету, а по завершенню навчання викладає у гімназіях Стрия, Самбора, Львова, а також в Українському таємному університеті у Львові.

 З 1929 року Філарет Михайлович повністю себе присвятив науковій праці. У ці ж роки Колесса зблизився з Іваном Франком, що мало величезне значення для розвитку його поглядів та спрямування творчої діяльності. Упродовж багатьох років підтримував тісні творчі зв'язки й активно співпрацював з плеядою однодумців і друзів, серед яких ‒ Іван Франко, Микола Лисенко, Володимир Гнатюк, Климент Квітка, Леся Українка, Станіслав Людкевич, Осип Роздольський, а також численні закордонні колеги: Ільмарі Крон, Роберт Лях, Матіаш Мурко, Ласло Лайт.

У 1890 році у журналі «Народ» Франко публікує першу етнографічну працю Колесси «Людові вірування на Підгір’ї в селі Ходовичах». У 1894 році він разом з Остапом Нижанківським, Станіславом Людкевичем, Віктором Матюком бере участь в організації Етнографічного комітету. Під впливом Миколи Лисенка Ф. М. Колесса розвиває себе як фольклориста і композитора. Він написав книжку «Спогади про Миколу Лисенка». У 1903 Філарет публікує свої перші записи фольклору як музичні ілюстрації до книги Володимира Шухевича «Гуцульщина». Він записував мелодії Гуцульщини для скрипки та сопілки.

Першою великою фольклорною роботою Філарета Колесси стала «Ритміка українських народних пісень». Колесса показав цю роботу Іванові Франку, і згодом з ініціативи письменника у 1906 році вона почала друкуватися у «Записках наукового товариства ім. Шевченка».

У 1908 році Філарет Михайлович за ініціативи подружжя Лесі Українки та Климента Квітки Філарет Колесса бере участь в експедиції Наддніпрянською Україною з метою запису і збереження традиційного українського кобзарського та лірницького репертуару.

Радянська влада, прийшовши на Галичину 1939 року, зробила вченого одним з об'єктів своєї пропаганди – він стає професором Львівського університету, очолює кафедру фольклору та етнографії у Львівському університеті, а пізніше – Львівську філію Інституту українського фольклору та Львівський етнографічний музей. Його навіть обирають народним депутатом УРСР. Щоправда, за це доводиться виконувати певні специфічні замовлення партії – у 1945 році Колесса стає упорядником збірки «Фольклор Вітчизняної війни», де оспівується Червона армія, партизани та Сталін.

Філарет Колесса належить до плеяди тих українських діячів, які зробили величезний внесок у ствердження українського в Україні на тлі постійної русифікації, спочатку імперської, а потім радянської. Він дослідив ритміку українських народних пісень і весь час доводив, що українська музика збереже свою оригінальність, спираючись на ці неповторні народні джерела. Наукові праці Колесси, його виступи на міжнародних етнографічних з’їздах, конгресах сприяли пропаганді української пісенної культури за межами України.

Найбільше праць він присвятив українській музичній фольклористиці. Колесса зробив також дуже багато в напрямі розробки наукової методики збирання та дослідження пісенного фольклору. Його праці дають ключ для історичної періодизації українського

музичного фольклору і для розуміння його еволюції.

Помер  3 березня 1947 року у Львові. Похований на Личаківському кладовищі.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Створено: липень, 2025