Embedded Files
Українська письменниця, перекладачка Дзвінка (Дзвенислава) Валентинівна Матіяш народилася 16 листопада 1978 року в Києві. Має молодшу сестру Богдану Матіяш і старшу сестру Софію (Раду) Матіяш (яка вже багато років є черницею монастиря сестер студиток у Львові й також займається перекладацькою діяльністю).
Протягом 1995-2002 рр. навчалась в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», у 2002-2006 рр. навчалася в аспірантурі у Європейському колегіумі польських та українських університетів (Люблін, Польща).
Упорядниця антології української та білоруської поезії «Зв'язокрозрив/Сувязьразрыў. Антологія сучасної української та білоруської поезії» (Київ: Критика, 2006) разом з Остапом Сливинським і Андреєм Хадановічем, книги «Зросла собі квітка» (2009). Перекладає з польської та білоруської (зокрема, відома як перекладачка поезії о. Яна Твардовського). Окремими книжками переклала: А. Хадановіча «Листи з-під ковдри» (2002); Л. Плюща «У карнавалі історії. Свідчення», Я. Твардовського «Гербарій» (2008), «Ще одна молитва» (2009); З. Подґужеца «Розмови з Єжи Новосєльським про мистецтво» (2011); В. Шабловського «Убивця з міста абрикосів» (2012); Р. Капусцінського «Імперія» (2012), Д. Тараковської «Мишка» (2013), «Дочка чарівниць» (2016).
Дзвінка Матіяш ‒ авторка книг «Реквієм для листопаду» (2005), «Роман про батьківщину» (2006), «Казки П'ятинки» (2010), «Історії про троянди, дощ і сіль» (2012), «Марта з вулиці Святого Миколая» (2015), «Перше Різдво» (2016), «Дорога святого Якова» (2017), «Подарунок від святого Миколая» (2018), «Мене звати Варвара» (2021) та інші.
Її письмо продовжує монологічну традицію наративу, що тягнеться в українській літературі від Іздрика і Прохаська, тільки у неї воно ще густіше й більш насичене ‒ можливо, це наступний крок в розвитку жанру, і вже безперечно їй належить звання однієї з найкращих українських стилістів. Її письму притаманний католицький містицизм, аскетична чутливість, а її внутрішні монологи раз по раз набувають рис молитовної піднесеності.
Як автор україномовних книжок для дітей («Казки П’ятинки») увійшла до числа фіналістів першої недержавної, незалежної премії для дитячих письменників «Великий Їжак» 2012 року; книга «Історії про троянди, дощ і сіль» увійшла до довгого списку номінантів щорічної премії «Книга року ВВС-2012», а також отримала премію Фонду Петра і Лесі Ковалевих (2013).
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Page updated
Google Sites
Report abuse