Embedded Files
Український славіст, мовознавець, науковий і громадський діяч, літературознавець, фольклорист Ярослав-Богдан Антонович Рудницький народився 28 листопада 1910 року в Перемишлі в сім’ї правника, старшини Української Галицької Армії. Навчався у Стрийській гімназії разом зі Степаном Бандерою. Мріяв вивчитися на лікаря, але українцям за польської окупації Галичини це було зробити дуже важко. Закінчив відділ славістики Львівського університету. Наступного року його запросили до Українського наукового інституту в Берліні укладати великий «Українсько-німецький словник». У 1940 р. Рудницький переїхав до Праги, де захистив дисертацію і як доцент працював в УВУ, а також мав виклади у Карловому університеті.
У 1943 р. Рудницький одружився з онукою Володимира Антоновича, Мариною.
Після закінчення війни Рудницький працював у Гейдельберзькому університеті й УВУ, який було перенесено до Мюнхена. У 1949 р. Рудницький разом з родиною переселяється до Канади, став професором Манітобського університету у Вінніпезі, заснував кафедру славістики, що виховувала україністів.
З 1963 р. Я.-Б. Рудницький професор в Українському католицькому університеті імені Святого Климента в Римі.
Разом з Д. Дорошенком та Л. Білецьким Рудницький заснував у Канаді Українську Вільну Академію наук, був її Президентом у 1954-1974 рр.
Також організовує такі наукові об'єднання як: Канадська асоціація славістів, Канадське лінгвістичне товариство, Канадський інститут мовознавства, Канадська асоціація порівняльної літератури, Міжнародна асоціація гуманістичних і суспільних наук Канади.
Творчий доробок вченого – близько 3-х тис. праць.
Найголовнішою працею Ярослава-Богдана Рудницького є його фундаментальний «Етимологічний словник української мови» «An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language» літери А-Д, 1962-1974). Його обсяг близько 2-х тис. сторінок друку. Завдання словника - створення синтетичної праці, яка б охоплювала всі ділянки української лексики – історичний, літературний і діалектний. Професор розглядав українські терміни в історичному, етнічному, естетичному, мовознавчому аспектах. На цю працю вчений поклав майже 40 років життя.
На запрошення Українського наукового інституту в Берліні Рудницький також уклав великий «Українсько-німецький словник», який містить 250 тис. слів і знаний у лексикографії як словник Зенона Кузелі та Ярослава Рудницького.
Також у Берліні Рудницький видав кишеньковий українсько-німецький словник і підручник української мови, який перевидавався тричі.
Згодом мешкав у Празі та Мюнхені.
Як вчений, Рудницький був передовсім етнографом і фольклористом. Він зібрав на канадській землі серед українських поселенців безмежну кількість матеріалів з фольклористики та етнографії та опублікував їх у чотирьох томах. Цінність зібраного матеріалу полягає в тому, що вчений задокументував усі діалектні особливості мови поселенців. Водночас він зібрав багату фонотеку живої мови кількох поколінь канадських українців. Це неоціненний живий скарб неповторності нашої мови. За цю працю вченого було нагороджено медаллю Маріуса Бордо - франко-канадського фольклориста.
Величезна праця Я.-Б. Рудницького на терені літературознавства. Це переклади та нариси про українських письменників, організація наукових конференцій з нагоди річниць видатних діячів української культури та дослідження наукової творчості Т. Шевченка. Рудницький перевидав чотири «Кобзарі», за його редакцією вийшло ювілейне видання «Кобзаря» 1960 р.
Майже шість десятиліть Ярослав-Богдан Рудницький не зі своєї волі був відірваний від рідної землі. Працював на чужині з думкою про Україну, представляв український народ на найпрестижніших світових конгресах, ставив українське питання на світовому форумі, намагався і робив якомога більше для становлення Української держави.
Професора Ярослава-Богдана Рудницького нагороджено найвищою відзнакою «Лицар ордена Канади».
Ярослав-Богдан Антонович Рудницький помер 19 жовтня 1995 року.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Page updated
Google Sites
Report abuse