10 грудня народився Василь Васильович Габор

Як літературознавець вів у 1993 р. «Антологію «нової» і «постнової хвиль» української прози» на сторінках львівської газети «Просвіта». Підготував дев’ятнадцять «зустрічей» прозаїків нового покоління з передмовами про них. Упродовж кількох років (з ч. 10/11 1994 р. до ч. 71/72 1997 р.) вів у журналі «Кур’єр Кривбасу» розділ «Проза нової і найновішої ґенерацій», в якому вміщував твори молодих письменників з передмовами та літературою про авторів. Упорядкував спецвипуск «Кур’єра Кривбасу» – Ne-Антологію «Вісімдесятники» (1997. – Ч. 87/90).

Василь Васильович також автор низки статей про сучасний літературний процес та з історії літератури, зокрема «Українська проза нової літературної хвилі останнього десятиліття: тенденції розвитку та пошуки шляхів Грааля людяності», «Призабуті сторінки української Джойсіани (за матеріалами львівських періодичних видань 30-х рр. XX ст.)», про письменників 60-х та 80-х рр. XX ст., зокрема про Ніну Бічую, Андрія Содомору, Василя Левицького, а також наукових статей та історико-краєзнавчих есеїв про княжі міста (Белз, Буськ, Теребовля), опублікованих на сторінках журналу «Літопис Червоної Калини» у 1991-1993 рр. та енциклопедії «Українська народна енциклопедія / Упорядник Р. Федорів» (Львів, 1996).

Василь Габор – ентузіаст, закоханий у літературу. Як письменник він добре відчуває слово, мову. Як вибагливий, вимогливий читач має хороший естетичний смак. На рівні літературознавчої інтуїції відчуває справді якісні тексти. Найкращою ілюстрацією цього всього є книги серії «Приватна колекція» львівського видавництва «Піраміда». Ідея цього видавничого проєкту належить Василю Габору. Від початку 2000-х років один із найбільш вишуканих, естетичних, найбільш інтелектуальних та добірних проєктів здобув чимало прихильників. Видання «Приватної колекції» охоплюють українську та світову літературу ХХ століття і сучасний літературний процес, зокрема. Василь Габор тримає руку на пульсі сучасного літературного процесу, знає його зсередини та популяризує його учасників.

Його перу належать: збірки новел «Книги екзотичних снів та реальних подій» (1999 р., 2-ге видання, 2003 р., 3-тє видання – 2009 р.) і візій та невигаданих історій «Про що думає людина» (2012 р.); антологія чотирьох приятелів «Четверо за столом» (2004; один з авторів); есеї, літературні розвідки та інтерв'ю «Від Джойса до Чубая» (2010 р.), історико-краєзнавче есе «Моє Шандрово» (2003 р.; 2012 р.).; нарис життя і творчості, бібліографії та публікації «Іван Колос – поет Карпатської України» (2010 р.) та інше.

Його новели перекладено англійською, болгарською, німецькою, сербською, словацькою, чеською, хорватською та японськими мовами.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел