Embedded Files
Український етнограф, фольклорист, сатирик, громадський діяч, земський статистик Русов Олександр Олександрович народився 7 лютого 1847 р. в Києві у російсько-грузинській родині.
У 1856-1864 рр. навчався у Другій Київській гімназії; у 1864-1868 рр. – студент історико-філологічного факультету Київського університету Св. Володимира. Після завершення навчання кілька років працював викладачем латинської та грецької мов у Києво-Подільській та Першій Київській гімназіях, займався етнографією та видавничою діяльністю. Понад 20 років співпрацював з газетою «Киевский телеграф». У 1870 р. став членом, а згодом одним із керівників Київської організації української інтелігенції «Стара громада», яка протягом 1859-1876 рр. займалася громадською, культурною та просвітницькою діяльністю.
1873 року Олександр Русов став одним із засновників Південно-Західного відділу Російського географічного товариства в Києві. «Він розбурхав національну свідомість багатьох млявих, пригнічених українців, він витворив фанатиків фольклору та етнографії, таких як Новицький з Катеринослава, Манджура з Харківщини. – писала у «Моїх споминах» Софія Русова про діяльність відділу. – Його праця захопила всі верстви громадянства. Наче якась ціла національна течія побігла по Україні разом з товстими зшитками, записаними українськими піснями та казками, з’явились перші бруньки нової національної свідомості». Русов у цей час збирає фольклор, вивчає етнографію, поєднуючи наукову та викладацьку діяльність.
1875 року Русов з дружиною переїздять до Праги, де видали повний Шевченків «Кобзар». Оскільки в межах Російської імперії через цензуру неможливо було це зробити.
Головним напрямом наукової діяльності О. О. Русова, починаючи з другої половини 70-х років ХІХ ст. і до кінця його життя, стала статистика. Перші значні статистичні дослідження О. Русов провів на Чернігівщині у 1876-1879 рр. Тоді відбулося його становлення як статиста-науковця. Вже перші його праці засвідчили характерну рису дослідницької роботи О. Русова – історизм. У 1878-1879 рр. О. Русов здійснив статистичне обстеження Ніжинського повіту. За працю «Нежинский уезд. Статистико-экономическое описание уезда» Російське географічне товариство нагородило О. Русова золотою медаллю.
З 1882 р. до 1889 р. О. Русов керував статистичними дослідженнями в Херсонській губернії, де він фактично започаткував земську статистичну службу. Результатом його роботи стало статистичне обстеження усіх повітів губернії, узагальнення і видання шести томів статистичних матеріалів.
З 1889 р. до 1894 р., працюючи статистом при міській управі у Харкові, О. Русов підготував історичний нарис з нагоди 25-річної діяльності Харківського земства. Працюючи на посаді статиста в Чернігівській земській управі (1894-1899 рр.), дослідник здійснив узагальнення зібраних раніше земськими статистами матеріалів за 15-а повітами губернії. Результатом роботи стала фундаментальна двотомна праця «Описание Черниговской губернии (1898-1899 рр.)».
З 1899 р. до 1902 р. О. Русов виконував обов'язки завідувача статистично-економічного бюро Полтавської губернської управи, де провів фронтальний перепис нерухомого майна у межах усієї губернії. У Петербурзі в 1902-908 рр. очолював статистичний відділ страхової компанії «Надежда».
Олександр Русов був товариським і чуйним. Він писав вірші та музику. Микола Лисенко чимало своїх пісень показував спочатку Русову і йому ж доручав першим виконати ці твори. У 1908 р. О. Русов переїхав до Києва на запрошення директора щойно створеного Київського комерційного інституту М. В. Довнар-Запольського. О. Русову запропонували посаду викладача статистики, а разом з цим він поєднував викладацькі обов’язки з редагуванням журналу «Известия Киевского коммерческого института» та різнобічною громадською діяльністю. У 1915 р. Київський комерційний інститут був евакуйований до Саратова, де О. Русов захворів і помер 8 жовтня 1915 р.
За заповітом О. Русова було поховано на Байковому кладовищі у Києві у жовтні 1915 р.
Українці шанують памʼять про Олександра Русова. У Херсоні існує вулиця названа його іменем.19 лютого 2017 року на державному рівні в Україні відзначався ювілей – 170 років з дня народження земського статистика, етнографа, педагога, громадського і політичного діяча.Олександра Русова
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: лютий, 2025
‼ Книжкова цікавинка з фонду НБ
📖 Русов А. А. Харьков по переписи 1892 года : публ. лекция, прочтен. 14 дек. 1892 г. / А. А. Русов. – Харьков : Тип. Губерн. Правления (Петровский пер., дом № 16), 1893. – [2], 38 с. – Отд. отт. из кн.: Харьковский Сборник. 1893.
Провенієнції: печатки «Бібліотека Комуністичного Університету ім. т. Артема», «Фундаментальна бібліотека. Харківський сільськогосподарський інститут».
Цитата з лекції: «Если я скажу, что в Харькове – 8 тысяч дворовых мест, 21 тысяча построек, 24 тысячи квартир, то этим сообщением еще не дам понятия о том, велики ли эти числа; если же я прибавлю, что в Европейской России только 5 городов превосходят Харьков по величине, в Северо-Американских Штатах – 18, в Германской империи – таких городов 8, а в Австро-Венгерской монархии – только 3, так что в восточной половине Европы на СВ, от Рейна и Дуная есть всего 16 городов больших, чем Харьков, – это уже даст нам лучшее представление о городе, в котором мы живем. Если я еще прибавлю, что в Харькове 90 лет тому назад было только 11 000 жителей, в 1837 году – 22 тысячи, в 1863 – 52, в 1873 – 82, в 1879 – 102 тысячи, а теперь во всяком случае более 150 тысяч, – скучные цифры немного повеселеют, станут больше говорить нашему сознанию».
Page updated
Google Sites
Report abuse