Видатна українська меценатка, колекціонерка, єдина в українській історії жінка-музеєтворець, завдяки якій в Україні сьогодні зберігаються справжні шедеври світового мистецтва Варвара Ніколівна Ханенко (Терещенко) народилася 9 серпня 1852 року в Глухові в родині українського підприємця і благодійника Ніколи Терещенка ‒ людини, яка зробила непересічний внесок у розвиток промисловості та культури України в другій половині ХІХ сторіччя. Дід Варвари Артемій Терещенко заповів синам віддавати на доброчинність і церкву 80% прибутків.
Родина Терещенків уславилася багатьма добродійними справами, на які вони витратили близько 5 млн крб, підтверджуючи девіз їхнього дворянського герба ‒ «Прагнули до громадянських справ». Варвара здобула домашню освіту, фінансувала початкові освітні та професійні заклади для народу.
У 1904 році у своєму маєтку в селі Оленівці Васильківського повіту Київської губернії організувала для дітей ремісничу школу. Вироби майстрів неодноразово представлялися на виставках у Києві, Санкт-Петербурзі, де були відзначені золотою медаллю.
Варвару Ханенко було обрано головою комісії Київського художньо-промислового й наукового музею з організації першої Південноросійської виставки кустарних виробів, що відбулася у 1906 році. У 1907 році вона стала однією з ініціаторів утворення й діяльною членкинею Київського кустарного товариства. На Всеросійській виставці в Києві в 1913 році влаштувала окремий павільйон, де було представлено продукцію шести кустарних майстерень, заснованих і утримуваних нею.
Одружилася Варвара з Богданом Ханенком ‒ промисловцем, колекціонером української старовини й творів мистецтва, археологом і меценатом. Була однодумницею та соратницею чоловіка в колекціонуванні предметів мистецтва, а саме, творів західноєвропейського мистецтва та мистецтва сходу. Власний будинок вони проєктували, виходячи з потреб колекції, у відповідному стилі. Крім того, вони зібрали величезну бібліотеку ‒ близько 10 тис. книжок. Понад сорок років вони разом збирали твори світового мистецтва, щоб потім заповісти їх Києву.
Подружжя не лише зібрало унікальну колекцію предметів мистецтва, але й самовіддано зберігало її в складний час. За неповними даними, зібрання налічувало понад 400 мальовничих робіт, більш як 8 тис. гравюр, близько 700 творів країн закордонного Сходу, понад 300 виробів із золота та срібла.
У 1887 р. Ханенки збудували в Києві по вул. Терещенківській,15, особняк для розміщення там власного зібрання, яке стало унікальним явищем у культурному житті тогочасного міста. Богдан Ханенко помер навесні 1917 р. і заповів дружині перетворити приватне зібрання на публічний музей. Та найважливішим завданням було зберегти зібрання в надзвичайно непростий час.
Через Першу світову війну вона змушена була евакуювати значну частину зібрання з Києва до Москви, до Історичного музею. У 1921 році Варвара Ніколівна добилася повернення колекції до Києва. При цьому три десятки картин безслідно зникли, повністю було пограбовано квартиру в Санкт-Петербурзі, де зберігалися прекрасні твори мистецтва.
У 1918 р. Варвара Ханенко категорично відхилила пропозицію німецького командування вивезти музей до Німеччини, попри вигідні умови. На другий день вступу до Києва військ Директорії, 15 грудня 1918 року, вона передала Українській академії наук, керованій Агатангелом Кримським, дарчі документи на будинок, колекцію та бібліотеку. Першою умовою дарчої було надання музею імені Богдана і Варвари Ханенків. Однак науковий комітет Головосвіти «через відсутність за Ханенком революційних заслуг» просив Академію наук «віднайти більш відповідну особу для назви колишнього музею Ханенка». Врешті-решт, було затверджено компромісну назву ‒ Музей мистецтв Всеукраїнської академії наук ім. Б. І. та В. Н. Ханенків.
До середини 1990-х років українці знали про них мало. У 1999 році музею повернуто його первісну назву ‒ Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. У ньому зібрана унікальна колекція, що налічує понад 25 000 експонатів.
Померла Варвара Ніколівна Ханенко (Терещенко) в Києві 7 травня 1922 року. Похована на цвинтарі Видубицького монастиря в Києві поруч з чоловіком.
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: серпень, 2025