Embedded Files
Український письменник, історичний романіст, перекладач болгарської літератури, лауреат Шевченківської премії Іван Іванович Білик народився 1 березня 1930 року у селищі Градизьк на Полтавщині. Батько був священником УАПЦ, якого російсько-комуністичні окупанти розстріляли як «ворога народу». «Моя бабця, мамина мати, була із роду Котляревських, авторові «Енеїди», вона доводилася правнукою», ‒ писав у спогадах Іван Білик. Дитиною пережив жахливі роки кремлівського голодомору-геноциду. Після закінчення школи його направили вчителювати в глухі села Чернігівщини. Викладав німецьку мову, фізику, фізкультуру. У 26 років вступив на факультет журналістики.
Перший свій роман «Яр» Іван Білик написав у 1960 році, бувши студентом Київського університету. Прототипом селища Яр став рідний Градизьк, де письменник народився. Свої дитячі враження, розповіді матері та земляків-патріотів, що пройшли через Колиму та табірні муки, яким пощастило дожити до хрущовської відлиги і лягли в основу роману. Герой роману дивом пережив заслання на Колиму, звідки утік. А вдома опинився між двох вогнів ‒ німецьких і більшовицьких. Письменник знав, що йому накинуть націоналізм і це підтвердила замовна рецензія Н. Тихого. Та директор видавництва «Дніпро» О. Бандура захистив автора, ще й дав йому мудру пораду: «Замкни у далеку шухлядку, загуби ключа, та відкрий років через 20». Письменник так і зробив. І тільки у 1990 році Іван Білик витягнув рукопис «Яру» із шухляди.
Роман «Меч Арея» вийшов на початку 1972 року. Роман побудований на легенді. Серед скіфських племен мандрувала легенда про меч Ареса, що був покровителем війни. Цю легенду І. Білик поклав в основу свого твору і переніс час дії на IV-V століття н. е., надаючи йому слов'янської основи. Втім, «Меч Арея» 1972 року заборонили та вилучили з бібліотек, нерозпродані примірники – з книгарень (встигли знищити 5 тисяч примірників – із 65 тисяч накладу). Письменника було піддано цькуванню, змусили звільнитися з «Літературної України», позбавили права друкуватися. Понад три роки І. Білик був без роботи, зрештою, 1976 року, як іронізує журналістка Ганна Черкаська, письменник «змінив орієнтацію»: влаштувався в редакцію часопису «Всесвіт» на посаду «секретар-друкарка». Іншої вакансії в журналі не було.
У 1977 році виходить роман І. Білика «День народження золотої рибки», присвячений проблемі екології. 1982 року ‒ роман «Земля королеви мод» ‒ про людину, яка зберігає гідність і честь у найкрутіших моментах життя. В романі «Похорони богів» (1986) йдеться про події IX-X століття на землях Київської Русі. За роман «Золотий Ра» (1989) ‒ переказ «історії Геродота», Іван Білик одержав Шевченківську премію (1991). Далі були романи письменника «Цар і раб» (1991) та «Не дратуйте грифонів» (1993).
Іван Білик ‒ автор багатьох творів для дітей і юнацтва. 1993 року Івана Білика нагородили Всеукраїнською літературною премією за найкращий роман року «Не дратуйте грифонів» (1993). А за кілька днів до своєї смерті він отримав відзнаку «Золотий письменник України» (2012).
Іван Іванович Білик відомий також як перекладач творів сучасних болгарських письменників (Е. Коралова, Е. Станева, П. Вежинова, А. Гуляшки, І. Давидкова, І. Петрова, К. Калчева, Б. Димитрової, Б. Райнова, М. Марчевського та інших).
Після тривалої хвороби у віці 82 років Іван Іванович помер 27 листопада 2012 року.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: лютий, 2025
‼ Книжкова полиця
Наукова бібліотека ДБТУ пропонує познайомитися з книгами українського письменника Івана Білика, які є у фонді книгозбірні.
«Меч Арея» ‒ історичний роман про події V ст. на Київщині. У художній формі автор виклав сміливу гіпотезу про походження слов'ян та українців, подовживши історію нашого народу аж на п’ять століть углиб. Письменник ототожнив головного героя – гунського царя Аттілу – із київським правителем Богданом Гатилом, а літописних гунів уважав слов’янськими пращурами українців.
Драматичною була доля першого видання книги 1972 р.: її вилучали з бібліотек та книгарень. Правда, встигли знищити лише 5 тис. примірників із 65-тисячного накладу, бо решту швидко розкупили поціновувачі української історії або ж переховали продавці. Тільки в період, коли хитнулася радянсько-російська імперія, стало можливим перевидати цей бестселер. Видавництво «Дніпро» запланувало його наклад 150 тис.
Однак паперу вистачило лише на 50 тис. примірників (з інтерв’ю І.Білика). Український читач побачив їх у 1990 р., тобто після 18-річної перерви. Навколо книг розгорнувся такий самий ажіотаж, як і 1972 року. Це справді рідкісне перевидання роману зі стрімким сюжетом і захопливими пригодами героїв, сильним і сміливим володарем Гатилом та його подвигами.
Книга містить передмову І. Білика, де він на основі історичних фактів намагається обґрунтувати право на існування своєї гіпотези про давність українського народу.
«Похорон богів» (оригінальне перше видання 1986 року) ‒ один з найкращих українських історичних романів про часи ранньої Русі 9-11 ст. від майстра українського слова Івана Білика (1932-2012). Якщо в значної частини письменників та письменниць все перетворюється в патріотичний пафос, дискусії про походження Русі, стилізуванням під псевдостарослов’янську мову або, що нерідко, вся історія стає лише тлом для подій любовного роману, то Івану Білику вдалось витримати баланс і подати цей складний і жорстокий період так, що всьому, що відбувається, відразу віриш. Віриш, що саме так виглядало наше раннє середньовіччя, наша «Гра престолів».
Особливість саме цього видання в тому, що тут перший і єдиний раз було надруковано варіант з авторським правописом – наступне в 1988 році та видання в часи незалежності (включаючи останні 2020-х років) були з правками до більш “нормованої” мови.
Ну і, звісно, перше видання – це перше видання!
Запрошуємо до читання!
Створено: лютий, 2025
Page updated
Google Sites
Report abuse