Український драматург, дитячий письменник, кіносценарист, перекладач Ярослав Михайлович Стельмах народився 30 листопада 1949 року в Києві в родині відомого українського письменника Михайла Стельмаха. Ріс дитиною обдарованою, з різнобічними інтересами. З дитинства захоплювався спортом, музикою, іноземними мовами. Займався плаванням, потім гімнастикою, а з боксу і боротьби здобув навіть спортивні розряди. Грав на фортепіано, любив гітару. З малих літ почав вивчати англійську мову. Після закінчення середньої школи навчався в Київському інституті іноземних мов, потім в аспірантурі, займався перекладацькою діяльністю. «Я почав перекладати, – згадує Ярослав Михайлович, – іще навчаючись в Київському інституті іноземних мов. Спершу мене зацікавила книга, яку мені привезли з Канади. Автор її – перший в історії свого народу ескімоський письменник Маркузі. Книжка адресована дітям і цікаво, дохідливо розповідає про суворе, сповнене небезпек і тяжкої праці життя ескімоських племен. Звалася вона «Гарпун мисливця» і працював я над її перекладом з великим задоволенням». На час закінчення інституту Ярослав мав уже декілька друкованих перекладів з англійської мови.
У 1975 році вийшла його перша книжка – збірка оповідань «Манок».
Ярослав Стельмах відомий насамперед як драматург. Серед його п'єс є твори для дітей: «Шкільна драма», «Вікентій Прерозумний» та інші. Він також писав оповідання, повісті для дітей: «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки», «Якось у чужому лісі», «Найкращий намет» та інші. Твори Стельмаха відзначаються захопливим сюжетом, тонким гумором, яскраво змальованими постатями маленьких героїв.
Переклав українською низку популярних п'єс, які йшли на сценах Києва і Львова. Здійснив майже 50 перекладів драматичних творів.
Кіносценарії: «Циганка Аза», (1987), «Провінціалки» (1990), «Кіценька» (1995) (в складі серіалу «Острів любові»).
Понад 30 років він працював в драматургії, написав 25 п’єс. Відбулося більше як 100 вистав за його творами. Драматургічна діяльність Ярослава Стельмаха була високо оцінена ще у Радянському Союзі. Так, за п'єсу для дітей «Привіт, синичко!» ще у 1979 році він був ушанований другої премії на Всесоюзному конкурсі на найкращий драматичний твір для дітей та юнацтва, а у 1984 році за п'єсою «Запитай колись у трав» письменникові присуджена Республіканська комсомольська премія ім. М. Островського.
У 1996 році йому була присуджена премія ім. І. Котляревського, 1999 року він названий кращим драматургом року і, на кінець, за книжку повістей і оповідань для дітей «Голодний, злий і дуже небезпечний» у 2001 році він став лауреатом найвищої літературної премії, якої нагороджуються дитячі письменники України – премії ім. Лесі Українки.
Загинув 4 серпня 2001 року в автомобільній катастрофі. На Бориспільській трасі старенький автомобіль «Жигулі», в якому Стельмах їхав до себе на дачу, раптово втратив керування, врізався в автобус «Ікарус», вилетів на узбіччя.
20 листопада 2011 року в Києві на будинку № 8 на Печерському узвозі, де з 1981 по 2001 рік жив і працював письменник, за сприянням меценатів В. С. Балуха та М. М. Поплавського встановлено бронзову меморіальну дошку (погруддя, скульптор А. Валієв).
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел