5 травня народився Юрій Іванович Липа

Перед загрозою більшовицького перевороту юнак вступає до Гайдамацької дивізії, стає козаком першого пластунського куреня та заступником командира одеської «Січі», бере участь у боях 1918 р. з більшовиками на одеських вулицях. В той час він редагує українську щоденну газету, видає останню, написану в Одесі, книжку «Табори полонених українців».

Міжвоєнний період біографії Ю. Липи був нерозривно пов'язаний з життям української політичної еміграції в Польщі. Митець співпрацював з поетом Є. Маланюком, професором І. Шовгенівим – батьком Олени Теліги. Намагався реалізувати себе як поет, прозаїк, літературознавець і критик. Опублікував поетичні збірки «Світлість», «Суворість», «Вірую, три томи новел, роман «Козаки в Московії».

Загалом з-під його пера вийшли понад 200 різноманітних творів.

Головна праця Ю. Липи ‒ філософсько-політологічна трилогія «Призначення України» (1938), «Чорноморська доктрина» (1940) і «Розподіл Росії» (1941). В цій праці Ю. Липа сформулював геополітичну доктрину про необхідність створення Антиросійського блоку причорноморських країн – України, Туреччини, Грузії, Болгарії, Румунії, Дону, Кубані. На думку автора лідером об’єднання мала стати Україна, враховуючи велику площу її території, чисельність і працьовитість населення.

Вступивши 1922 р. до Познанського університету на медичний факультет, він не полишає громадсько-політичної діяльності. Зі студентів, колишніх вояків армій УНР і ЗУНР, за почином Липи утворюється таємне товариство, корпорація «Чорноморе», де Юрій Іванович обіймає посаду ідеологічного референта. В умовах бездержав'я українські емігранти, очолені Ю. Липою, намагалися не лише зберегти своє національне обличчя, але й думали про майбуття України.

У 1929 р. Юрій Липа закінчив Вищу школу політичних наук при Варшавському університеті. Тоді ж створив літературну групу «Танк», до якої входили Є. Маланюк, Н. Лівицька-Холодна. О. Теліга та інші

Мрією вчених було після відновлення Української держави перенести Український Чорноморський інститут до Одеси, щоб він став потужним центром наукових досліджень у багатьох галузях. 3 цією метою Юрій Липа 1942 року приїздив до Одеси, навіть зумів організувати видання декількох наукових збірок. Проте війна не дала змоги довершити задумане.

 Після переїзду влітку 1943 року до Яворова (Львівська область) став одним із активних учасників українського руху Опору. Працюючи як лікар, організував підпільні курси з підготовки медичних кадрів для Української Повстанської Армії, готував тексти листівок та відозв до населення і німецьких солдатів.

Постать Юрія Липи була настільки значущою, що 1943 року його діяльність помітили у вищому державному проводі націонал-соціалістичної Німеччини. За наказом Гітлера Юрія було перепроваджено до Берліна, тому що, на думку правителів Німеччини, він був найбільшим українським ідеологом-державником. Йому було запропоновано очолити маріонетковий уряд України. Однак Юрій з гідністю відкинув цю ганебну пропозицію. І, на диво, залишився живим…

19 серпня 1944 року Юрій Іванович був захоплений підрозділом НКВС в селі Іваники, Яворівського району, а на світанку 20 серпня 1944 року Юрія Липу було по-звірячому замордовано в с. Шутова Яворівського району, що на Львівщині.

Юрій Липа безмежно вірив у велике майбуття України, її духовну міць. Був заледве не першим з-поміж українських теоретиків-ідеологів, хто сповідував європейський шлях розвитку України.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: травень, 2025