Embedded Files
Один з найвидатніших ботаніків Олександр Васильович Фомін народився 14 травня 1867 р. у селі Єрмоловка Петрівського повіту Саратовської губернії (нині – Пензенська область). З дитинства відчував тиху радість від споглядання рослин, збору гербарію. Закінчив у 1888 р. Пензенську гімназію, вступив на природничий відділ фізико-математичного факультету Московського університету. Після закінчення університету юнак переїхав до м. Дерпт (згодом – Юріїв, а нині – Тарту), де з 1896 р. почав викладати природознавство у жіночій гімназії та одночасно влаштувався у ботанічну лабораторію Дерптського (Юріївського) університету. Роками вивчав болотну ряску, папороті.
У 1902 р. О. В. Фомін був запрошений на посаду головного ботаніка Тифліського ботанічного саду, очолив цю установу, 12 років працював, заснував журнал «Вестник Тифлисского ботанического сада».
У 1907 році Олександр Васильович публічно захистив у Юріївському університеті працю «Cucurbitaceae и Campanulaceae флоры Кавказа» й здобув ступінь магістра ботаніки, а у 1913 році він здобув ступінь доктора ботаніки за працю «Pteridophyta флоры Кавказа».
У 1914 р. Олександр Фомін переїхав до м. Києва, де обійняв посаду професора кафедри морфології та систематики рослин і директора ботанічного саду Київського університету Святого Володимира. Саме у цей період, викладаючи в університеті загальну ботаніку, систематику і географію рослин, вчений зацікавився значно ширшим колом ботанічних питань. Продовжуючи детальні критико-систематичні дослідження судинних спорових та голонасінних рослин, він розпочав також вивчення сфагнових мохів України, зацікавився дослідженнями грибів.
Олександр Фомін створив школу ботаніків Київського університету, ядром якої були майбутні видатні ботаніки. З великою енергією він взявся за реконструкцію саду, поповнення його колекцій, особливо оранжерейних рослин, розширення і збагачення гербарію. Оселився професор Київського Університету в хатинці на території саду та віддавав роботі в саду весь вільний час.
Під час Першої світової та воєн з окупантами зібрання живої природи зазнало нищівних обстрілів і різношерстих набігів. Олександр Фомін разом із головним садівником Ернстом Гонбаумом одягом і ковдрами закривали вибите в теплицях скло – хоч самі клякнули в люті морози.
У 1918 році утворилася Українська академія наук (УАН). У 1921 році Олександра Фоміна обрали дійсним членом ВУАН. За його ініціативи у 1921 р. був створений Національний ботанічний музей-кабінет і гербарій УАН (вони стали фундаментом Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України. О. Фомін їх і очолив. 1922 року утворилася науково-дослідна кафедра ботаніки Управління наукових установ Народного комісаріату освіти УРСР, завідувачем якої призначили Фоміна. Базою кафедри призначили університетський ботанічний сад.
Саме в цей час (1922 р.) перед початком офіційної українізації радянська імперія реорганізувала усі республіканські університети, тільки рф зберегла свої університети. Так, Київський університет було реорганізовано в Київський інститут народної освіти. У 1923 році Олександр Васильович Фомін заснував журнал «Вісник Київського ботанічного саду», який став вельми популярним серед широких ботанічних кіл і видається й нині.
Праці О. В. Фоміна присвячені питанням морфології, систематики та флори Кавказу, Криму, Сибіру, Далекого Сходу й України. Вчений розробив вперше ботанічне районування України та систематичне вивчення спорових рослин УРСР, вивчав сфагнові мохи околиць Києва й Харківщини, папоротеві тощо. За участю О. В. Фоміна розпочато монументальне видання «Флора УРСР», частину першого тому якого в 1926 році написав він сам.
Олександр Васильович був чутливою й уважною людиною, яка завжди готова була допомогти, підтримати, дати пораду. Поруч із тим Олександр Васильович ніколи не висував наперед ні власної особи, ні своїх заслуг.
З 1931 року академік Олександр Фомін – директор Інституту ботаніки АН УРСР. До речі, академік Фомін так і жив у садовому будиночку до кінця свого життя.
16 жовтня 1935 р. після тривалої тяжкої хвороби 66-річний академік Олександр Фомін упокоївся, похований на Лук’янівському меморіальному цвинтарі у м. Києві.
Ім'я вченого увіковічене у назвах багатьох видів рослин, зокрема у назві однієї з ендемічних рослин Грузії ‒ Кремени Фоміна (Petasites fominii Bordz.)
В 1935 році іменем Олександра Фоміна в Києві названо Ботанічний сад.
У 2009 році Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України та гербарій інституту (KW) почали випуск періодичного видання, названого на честь О. В. Фоміна ‒ «Фомінія», або «Fominia».
Після смерті О. В. Фоміна, Ботанічний сад було названо його ім'ям.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: травень, 2025
Page updated
Google Sites
Report abuse