Український поет, прозаїк, перекладач Геннадій Іванович Брежньов народився 10 листопада 1913 року в Харкові. 1929 року юнак закінчив семирічку та вступив до школи фабрично-заводського навчання при кондитерській фабриці «Жовтень», там же згодом працював майстром з виробництва цукерок. У 1932-1935 роках навчався в Харківському педагогічному інституті.
Протягом 1935-1937 років Геннадій Іванович перебував у лавах Червоної армії, де активно співпрацював в армійській пресі. Після демобілізації працював у харківській окружній червоноармійській газеті.
1940 року Геннадій Брежньов переїхав на Буковину, працював у чернівецькій газеті. У роки Другої світової війни, закінчивши 1943 року офіцерське училище в Манглісі (Грузинська РСР), працював у газеті Закавказького фронту «Боец РККА». Після війни повернувся до творчої роботи. Жив і працював у Харкові.
Друкуватися почав з 1933 року на сторінках газет і журналів «Молодий більшовик», «Радянська література», «Літературний журнал», «Піонерія». На початку 1941 року в Чернівцях побачила світ його перша збірка віршів для дітей «Слон і його друзі на стадіоні». Геннадій Брежньов ‒ автор збірок лірики «Чолом тобі, земле!» (Харків, 1948), «На рідних берегах» (Харків, 1951). Посмертно видано збірки «Поезії» (Київ, 1954), «Весняний заспів» (Київ, 1959). Твори Геннадія Брежньова присвячені подвигу народу в Другій світовій війні, радості народження, мирному життю.
Помітне місце у творчому доробку поета посідають байки: збірки «Байки» (Харків, 1951, 1952, 1954), «Гумор і сатира» (Харків, 1959). Дві байки Брежньова ‒ «Заєць-бюрократ» і «Сорока-вертихвістка» ‒ включено до антології «Українська байка», виданої 1983 року. Переклав українською мовою п'єсу Яніса Райніса «Вій, вітерець!».
Помер 7 жовтня 1953 року.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел