Embedded Files
«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.» Панас Мирний
Щорічно 24 травня, відповідно до Указу Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 відзначається День слов'янської писемності й культури. Цього дня вшановують пам'ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – творців слов'янської писемності, яка була створена в IX столітті, близько 862 року.
Брати-просвітителі зі своїми учнями та послідовниками уклали абетку, що отримала назву «кирилиця». Саме вона взята за основу української та низки інших слов’янських писемностей. Кирилиця є третьою офіційною абеткою Європейського Союзу, після латини та грецького письма. На сьогодні в світі існує приблизно 60 народів, писемність яких ґрунтується на кирилиці. День слов'янської писемності і культури відзначають у Болгарії, Сербії, Македонії, Чорногорії, Україні та в низці інших країн.
Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря. Брати Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу. Найдавнішою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056-1057 років.
Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Мова та культура є найціннішим скарбом нації, дзеркалом, яке відображає історію, звичаї та душу народу!
Українська мова належить до родини слов’янських мов і є однією з наймелодійніших. Вона жива й розвивається продовж тисячоліть, вбираючи в себе слова та фразеологізми всіх етносів України. Завдяки писемності й рідній мові, спираючись на спільну духовну скарбницю всього слов'янського світу, утверджувалася неповторність та незборимість українства.
Наразі Україна проживає важкий етап у своїй сучасній історії. За свою свободу українці борються щодня на різних фронтах. Не виключенням є і мова, адже мова – це зброя, це ідентифікатор нації. Після багатьох сторічь під забороною, українська мова знову розквітає. Ми почали більше шанувати власну мову та історію, досліджувати їх та розповідати світу. Передаючись з вуст в уста, закріплюючись у текстах, мова невтомно долає віки, єднає покоління, збирає й зберігає духовну сутність народу.
Нація живе доти, доки живе її мова. Тож любіть, шануйте вивчайте українську мову, спілкуйтеся нею, пам'ятаймо нашу історію, примножуйте культурну спадщину свого народу, бо ж підтримуючи цей наш скарб, ми об'єднуємо і зміцнюємо Україну.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: травень, 2025
Наукова бібліотека ДБТУ запрошує на віртуальну прем'єру видання «Жития Кирилла и Мефодия» із колекції факсимільних і репринтних видань фонду наукової книгозбірні! Приємного перегляду!
Page updated
Google Sites
Report abuse