«Олівцем Білокінь не користується ні при малюванні квіток, ні навіть при складанні великих орнаментальних композицій. Вона малює саморобними щіточками (квачиками), виготовленими з котячої шерсті. М'якою щіточкою вона не водить по білому полю аркуша чи стіни, а лише злегка торкається до нього в напрямку від себе, залишаючи легкий слід, і тут же, відриваючи щіточку, повторює знову ці рухи. Така техніка мазка надає можливості майстру досягати надзвичайної ажурності, легкості малюнка.» Олександр Статива, дослідник петриківського розпису.
Українська майстриня народного декоративного розпису Надія Аврамівна Білокінь народилася 20 вересня 1893 р. в селі Петриківці (нині селище міського типу Дніпровського району Дніпропетровської області) у бідній багатодітній селянській сім'ї. Освіти ніякої не здобула. До школи не ходила, оскільки родина була незаможною. Мати ткала килими, а маленька Надійка їй допомагала. Спостерігаючи за роботою матері, яка розмальовувала свою хату різними візерунками, Надія Аврамівна швидко навчилася техніки малювання і вже в 12 років стала допомагати матері прикрашати хату. У 1907 році почала виконувати декоративні роботи у сусідів, а також продавати свої «мальовки» на базарі. У своїх композиціях Надія Білокінь наслідувала місцеві традиції стінопису, витинання, вишивки. Вона з легкістю створювала рослинний світ на свій лад. Вона не переносила квіти на папір натуралістично, а створювала нові форми.
У 1913 р. Надія Білокінь вийшла заміж і навчила малювати квіти не лише свого чоловіка, а і його маму, а також своїх подружок. Усі разом вони виготовляли на продаж мальовки, які мали великий попит і з успіхом продавалися на базарах Катеринославщини та Полтавщини.
У 1936 році Надія Білокінь була учасницею Першої Республіканської виставки народного мистецтва, на якій експонувалося багато її квітів та жанрових композицій. Роботи художниці мали великий успіх, за що їй було надано звання Майстра народної творчості, а також вона була нагороджена дипломом першого ступеня та грамотою. З 1938 року брала участь у міжнародних виставках.
Творчий доробок майстрині складається з двох частин: по-перше, це традиційне квіткове малювання і, по-друге, краєвиди та сюжетно-жанрові фігурні картини: «Весілля», «Українські дівчата», «Роман і Оксана», «Пряля» та інші.
На жаль, життя майстрині склалося так, що після смерті чоловіка на війні, вона залишилася з п'ятьма дітьми. Без хати, без матеріальної допомоги боролася за життя своєї родини. Після війни переїхала до села Радсело Петриківського району Дніпропетровської області.
У 1961 році, для ювілейної виставки до 100-річчя від дня смерті Тараса Шевченка, виконала два панно і рушник зі зображенням поета. У 1968 році створила декоративні рушники на цигарковому папері.
Померла Надія Білокінь лютого 1981 року.
Твори майстрині зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, в Дніпровському художньому музеї, Одеському художньому музеї та інших музеях.
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел
Перевірено: вересень, 2025