Яскраве захопливе свято щороку у різних країнах святкують 1 травня – Міжнародний день соняшника, але більш точна назва цієї події Міжнародний день партизанського садівництва соняшника (International Sunflower Guerilla Gardening Day). Соняшник виступає символом гармонії між природою та містами, що стрімко розвиваються.
Засновник цього свята британський садівник Річард Рейнолдс. Це йому спала на думку ідея, перетворити соняшник на символ гармонії між містом і природою. Головна акція свята – садіння соняшників в місті у дворах, на пустирях, на вулицях, біля доріг, всюди, де знайдеться місце для квітки.
Партизанське садівництво бере свій початок на початку 1970-х років з активістів, таких як Ліз Крісті та її група «Зелені партизани» у Нью-Йорку. Вони почали перетворювати занедбані приватні ділянки на яскраві сади, і ця практика з того часу поширилася по всьому світу. Сам термін відображає суть партизанської війни: садівники захоплюють землю, яка їм не належить, часто з метою покращити місцеве середовище або зробити політичні заяви щодо землекористування та міських зелених насаджень.
Перший Міжнародний день партизанського вирощування соняшника був заснований у 2007 році брюссельськими садівниками-партизанами. Першотравневе свято відзначають всюди, де є місце яскравій сонячній квітці. Свято впевнено стартувало у Європі, швидко розповсюдилося далі по світу, стало бажаною подією в Україні.
Соняшник виступає не тільки знаком сяйва і краси – він є символом процвітання України, одним з образів Батьківщини: «Як квітка тягнеться до Сонця, так і людина думками до рідної Вітчизни», «Сонце для соняшника – єдиний орієнтир, так і для людини Батьківщини – єдина, дана Богом цінність».
Багато письменників і поетів оспівували соняшник у своїх творах. Найвідоміший твір – «Балада про соняшник» Івана Драча. Вірш написаний верлібром (без рими). У ньому сказано, що поет має прагнути досконалості в поезії, вкорінюючись у рідний ґрунт, у народну творчість; тільки той творець може відкрити сонце поезії, хто, глянувши на це сонце, милується ним назавжди.
29 серпня 2019 року держава започаткувала День пам'яті загиблих захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Саме ця дата пов'язана з одним із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Саме в цей час дозріли соняшники, але збирати їх було важко, хоча на полях тривали бої. Тому соняшник став символом скорботи за загиблими українськими героями на Донбасі.
Нагадаємо, що 27 листопада 2024 року, межах проєкту міжнародної співпраці «Цикл відкритих лекцій «Ставлячи Україну в центрі»» на кафедрі ЮНЕСКО «Філософія людського спілкування» та соціально-гуманітарних дисциплін Державного біотехнологічного університету відбулась онлайн-лекція «Соняшник та/в Україні: переплетена історія рослини як (не)локального ресурсу та глобального товару» Ірини Скубій, історикині, докторки філософії з історії, канд. іст. наук, наукової дослідниці з українських студій імені Миколи Зерова (Школа історичних та філософських студій, Університет Мельбурна). Лекція висвітлила питання щодо впливу соняшника на історію, економіку, культуру та екологію України. Ірина Скубій поєднала агрокультурний та культурологічний варіанти розгляду соняшника, звернула увагу на екологічні та політичні аспекти розгляду цієї культури.
Пропонуємо прослухати інтервʼю з науковицею Іриною Скубій про її унікальне дослідження «Розповідь про соняшник та його мандри Україною» за посиланням https://surl.li/zbcreo, яке допоможе кожному українцю відзначити важливість осмислення історії та сучасної ролі соняшника в контексті економічних, культурних та екологічних викликів.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел