Видатний учений, автор фундаментальних робіт у галузі кібернетики, математики та обчислювальної техніки, ініціатор та організатор реалізації великих науково-дослідних програм зі створення проблемно-орієнтованих програмно-технічних комплексів для інформатизації, комп'ютеризації та автоматизації господарської та оборонної діяльності Віктор Михайлович Глушков народився 24 серпня 1923 року в Ростові-на-Дону в сім'ї гірничого інженера. Через п'ять років його сім’я переїхала на шахту ім. Артема, біля міста Шахти.
Хлопець навчився читати у чотири роки. Вже в п’ятому класі Віктор сам почав робити радіоприймачі за власними схемами. Мріючи стати фізиком-теоретиком, він до закінчення середньої школи вже володів основами вищої математики та квантової механіки, яку вивчали на старших курсах у закладах вищої освіти. У червні 1941 р. Віктор Глушков із золотою медаллю закінчив середню школу №1 м. Шахти. Збирався вступати на фізичний факультет Московського університету. Але 22 червня почалася Друга світова війна. Він відразу подав заяву в артучилище та через дуже поганий зір його не взяли.
Після визволення м. Шахти, Глушков брав участь у відновленні вугільних шахт Донбасу: працював спочатку чорноробом у вибої, потім інспектором з якості та техніки безпеки.
У 1943 році він став студентом теплотехнічного факультету Новочеркаського індустріального інституту. На четвертому році навчання, коли пішли курси за фахом, Глушков зрозумів, що теплотехнічний профіль майбутньої роботи його не задовольняє, і вирішив перевестися в Ростовський університет. З цією метою він екстерном склав всі іспити за чотири роки університетського курсу математики та фізики й став студентом п'ятого курсу Ростовського університету. Тут в 1947 році він захистив дипломну роботу, в якій розвинув новий метод обчислення таблиць невласних інтегралів.
При розподілі на роботу Глушкова направили на Урал в одну з установ, де зароджувалась атомна промисловість.
У 1949 році Глушков вступив до аспірантури Свердловського університету на заочне відділення. В кінці 1950 року у нього була вже готова дисертація «Теорiя локально-нільпотентних груп без крутіння з умовою обриву деяких ланцюгів пiдгрупи», яку вчений блискуче захистив.
У 1955 році Глушкову першому у світі вдалося вирішити узагальнену п’яту проблему Гільберта і захистити на основі даної роботи докторську дисертацію в Московському університеті. Проблема Гільберта входить до числа 23 найбільш великих і складних проблем математики. Відомо, що рішення кожної проблеми Гільберта ставало сенсацією у світовій науці.
В серпні 1956 р. В. М. Глушков радикально змінює сферу своєї діяльності, і пов’язує своє життя з кібернетикою, обчислювальною технікою і прикладною математикою. Він буквально зробив переворот як в галузі конструювання обчислювальної техніки, так і в галузі створення програм. Досить сказати, що знаменита Британська енциклопедія, що на той час була вже спільним британо-американським виданням, замовила статтю «Кібернетика» саме В. М. Глушкову.
З цього часу В.М. Глушков жив і працював у Києві. Тут він керував лабораторією обчислювальної техніки й математики Інституту математики АН України, створеною раніше С. О. Лебедєвим і відомою своїми піонерськими розробками обчислювальних машин «МЭСМ» та «СЭСМ».
У грудні 1957 року лабораторія була перетворена в Обчислювальний центр АН УРСР із правами науково-дослідного інституту. У 1962 році Обчислювальний центр був перетворений в Інститут кібернетики АН УРСР, директором якого до кінця життя залишався В. М. Глушков. У цьому інституті під керівництвом Віктора Михайловича було створено десятки типів ЕОМ, багато з яких не тільки відповідали світовим стандартам, але і відкрили зовсім нові напрямки в розвитку обчислювальної техніки. Так, наприклад, машини серії МІР (машина інженерних розрахунків) стали прообразом персональних комп'ютерів. Ще більше було спроєктовано різних керуючих систем і комплексів. Інститут став флагманом у розробці та впровадженні автоматизованих систем управління (АСУ).
В. М. Глушков сформував розуміння кібернетики як наукової дисципліни зі своєю методологією та структурою досліджень. Про це свого часу було написано наукові статті у міжнародних журналах, а також у британській та американській технологічних енциклопедіях.
Ще на початку 70-х років В. М. Глушковим було висунуто ідею створення Кібернетичного центру Академії наук на базі структурних підрозділів Інституту кібернетики. Зараз у Кібернетичному центрі, створеному в 1992 році й що охоплює власне Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова, Інститут проблем математичних машин та систем, Інститут програмних систем, Інститут космічних досліджень, Інститут прикладного системного аналізу, Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем, працюють відомі у світі вчені.
Неоціненний внесок зробив В М. Глушков у зміцнення обороноздатності Радянського Союзу. Він був науковим керівником робіт із впровадження автоматизованих систем управління в міністерствах оборонного комплексу.
У 1996 р. міжнародне комп'ютерне товариство посмертно присудило Вікторові Михайловичу Глушкову медаль «Піонер комп'ютерної техніки» за створення Інституту кібернетики, створення теорії цифрових автоматів і роботи в галузі макроконвеєрних архітектур обчислювальних систем. Ця медаль присуджується вченим за виняткові заслуги та значний внесок у розробку комп'ютерної техніки, що витримали іспит часом і просунули комп'ютерну науку вперед.
Під його керівництвом Головна редакція «Української радянської енциклопедії» видала першу у світі «Енциклопедію кібернетики» у 2-х томах українською (1973) та російською (1974) мовами. Віктор Михайлович Глушков опублікував понад 800 робіт, у тому числі 30 монографій.
У Радянському Союзі діяльність академіка В. М. Глушкова була відзначена Ленінською премією, Державною премією СРСР, Державною премією УРСР, кількома науковими преміями; він був ушанований званням Героя Соціалістичної праці, нагороджений орденами.
Ім’я Глушкова присвоєно створеному та очолюваному ним Інституту кібернетики НАН України. На честь вченого названо проспект у м. Києві.
Помер 30 січня 1982 року, похований у м. Києві на Байковому кладовищі.
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: серпень, 2025