Український перекладач, поет, член Національної спілки письменників України Анатолій Васильович Онишко (літературний псевдонім Антін Крикіт) народився 6 серпня 1940 року в місті Стрий Львівської області.
Закінчив Дрогобицький нафтовий технікум (1958), а згодом ‒ заочно факультет романо‑германської філології Львівського університету (1977).
У 1963 р. переїжджає до м. Калуш (Івано-Франківська область), яке стало йому другою домівкою. Працював бурильником, інженером-конструктором на підприємствах, зокрема «Оріана» у Калуші.
Перекладацький талант розвинув наприкінці 1950-х років. Спершу переклав вірші Генріха Гейне. Свій доробок, 186 перекладених поезій, надіслав на суд Леонідові Первомайському, від якого отримав підбадьорливого листа.
Дебютував 1972 року добіркою віршів Генріха Гейне і блискучим перекладом знаменитого «Ворона» («Крук») Едґара По у львівському журналі «Жовтень», чим привернув до себе увагу українського літературознавця, перекладача Григорія Кочура.
У доробку Анатолія Онишка переклади творів з різних мов, жанрів, стилів. Серед них з англійської ‒ шість оповідань Айзека Азімова, повість Роберта Шеклі «Координати чудес», «Поема про Старого Мореплавця» Семюела Тейлора Колріджа, роман Маріо П’юзо «Останній дон».
Серед перекладів з німецької мови ‒ фантастична повість Карла Амері «Загибель міста Пассау», п’ять пригод давньонімецького епосу «Пісня про Нібелунґів», твори Фрідріха Ніцше «Так казав Заратустра» та «По той бік добра і зла. Генеалогія моралі».
Анатолій Онишко перекладав також вірші польських та білоруських поетів. Серед останніх перекладів ‒ книжка Агнуса Фрейзера «Цигани», яка побачила світ напередодні Великодня 2003 р. у Видавничому домі «Всесвіт».
Анатолій Онишко ‒ автор багатьох оригінальних поезій. Кращі зразки його власної та перекладної творчості увійшли до авторської збірки «Замкнуте коло», що стала лебединою для поета і перекладача. До кінця своїх днів Анатолій Онишко працював над давньонімецьким епосом «Пісня про Нібелунгів», який, на жаль, не встиг завершити.
Завдяки працьовитості, мовній ерудиції та численним перекладацьким здобуткам, Анатолій Онишко належить до найбільш шанованих українських перекладачів. Він був однаково талановитим як у царині поетичного, так і прозового перекладу.
У 2005 році нагороджений Премією імені Василя Стефаника.
Анатолій Васильович Онишко помер 26 липня 2006 році в м. Калуші.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Створено, серпень, 2025