12 квітня ‒ День працівників ракетно-космічної галузі України. Всесвітній день авіації та космонавтики

«Літайте в космос, аби поліпшити життя на планеті Земля». Леонід Каденюк

Щоб пам’ятати про відкриття епохи пілотованих космічних польотів, 12 квітня людство відзначає Всесвітній день авіації і космонавтики. Розвиток пілотованих польотів проходив поетапно з урахуванням досягнутих науково-технічних результатів і появи нових наукових, господарських і технічних завдань.

Для реалізації державної політики у космічній діяльності в лютому 1992 р. було створено Національне космічне агентство України (НКАУ).

За рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАЇ) 12 квітня відзначається як Всесвітній день авіації та космонавтики. У нашій державі цей День має назву «День працівників ракетно-космічної галузі України», відповідно до Указу Президента України від 13 березня 1997 року. Цим документом наголошувалося на визначній ролі України, її вчених, конструкторів, інженерів в обороноздатність тодішньої країни – СРСР, і в освоєння космосу.

У 2011 році, на рівні Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята відповідна резолюція, в якій 12 квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос.

Відзначати дати, що стосуються космонавтики, Україна має повне право, адже внесок українців у розвиток світових космічних досліджень справді величезний. У сфері ракето- та авіабудування Україна подарувала світові плеяду вчених та конструкторів ‒ геніїв світового масштабу, засновниками світової космічної науки. Насамперед це Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк, Сергій Корольов, Валентин Глушко, Володимир Челомей, Ігор Сікорський. У Дніпропетровську (нині ‒ Дніпро), Харкові, Києві створювали ракетно-космічні системи Михайло Янгель, Володимир Уткін, Олександр Макаров, Володимир Сергєєв, Дмитро Топчій, Серафим Парняков та інші.

Літопис української космонавтики бере свій початок у 1881 році, коли уродженець містечка Короп, Чернігівської області, Микола Кибальчич запропонував оригінальний проєкт космічного літального апарата.

А вже через півстоліття інший наш співвітчизник з Полтави Юрій Кондратюк (справжнє ім'я ‒ Олександр Гнатович Шаргей) розробив революційний у науковій спільноті проєкт польоту на Місяць. У 1929 році праця Юрія Кондратюка «Завоювання міжпланетних просторів» була опублікована у США. У своїй науковій праці Ю. Кондратюк вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, виклав теорію багатоступеневих ракет. Згодом НАСА США використала ідеї нашого співвітчизника під час розробки програми висадки людини на Місяць 1969 року.  Значний внесок у розвиток ракетобудування зробив і видатний учений аеродинамік, дослідник реактивного та ракетного руху Георгій Проскура. Під його керівництвом, починаючи з 1930 року, в Харківському авіаційному інституті плідно працювала група вчених-однодумців. Науковці досліджували питання, пов'язані з освоєнням космосу.

Одним із засновників ракетобудування вважається уродженець Одеси Валентин Глушко. Саме під його керівництвом створювалися потужні ракетні двигуни.

У 1954 році на Південному машинобудівному заводі у Дніпропетровську (нині ‒ Дніпро) було організовано конструкторське бюро з розробки нових типів ракет і ракетних комплексів. Роботою науковців було доручено керувати Михайлові Янгелю, батьки якого були свого часу репресовані з України до Сибіру.

Конструктор перших штучних супутників Землі та космічних кораблів Сергій Корольов народився у місті Житомирі, тривалий час жив в Одесі, навчався у Київському політехнічному інституті.

Першим космонавтом незалежної України став Леонід Каденюк, який здійснив свій політ 19 листопада 1997 року, у складі міжнародного екіпажу на американському космічному кораблі «Columbia». Вперше у космосі побували державний герб, український прапор та пролунав гімн незалежної України. Також слід зазначити внесок у світову космічну науку Станіслава Конюхова, Генерального конструктора Державного конструкторського бюро «Південне» протягом 1991-2011 рр.

 Наші вчені, конструктори та інженери були причетні до багатьох найважливіших космічних перемог СРСР – від перших польотів у космос до створення й запуску космічного ракетного комплексу «Енергія-Буран». Донедавна Україна входила до п'ятірки провідних країн світу за кількістю космічних запусків, але сьогодні, через війну галузь втрачає раніше завойовані позиції. Ілон Маск (інженер, підприємець, винахідник, інвестор, мільярдер) визнав, що українські ракетобудівники ‒ одні з найкращих у космічній галузі. Саме на українському підприємстві було сконструйовано та виготовлено понад 400 штучних супутників Землі. Загалом, на українських ракетах-носіях відбувалося від 3 до 13% всіх запусків у космос.

Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, підприємства галузі та конструкторські бюро роблять вагомий внесок у майбутню Перемогу України, виконуючи оборонні замовлення.

Ми віримо, що після Перемоги в нашій країні професія підкорювача Всесвіту залишиться однією з найвідповідальніших. Працівники ракетно-космічної галузі продовжать опановувати та втілювати у практику новітні досягнення з систем супутникового зв'язку та космічної розвідки в інтересах України.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: квітень, 2025

‼️ Книжкова полиця

Книги про космос завжди були популярними. Ця тема досить складна, але водночас цікава та загадкова. Фантастичні книги подекуди називають утопічними, але це та література, від якої майже неможливо відірватися і в наш час стрімкого розвитку подібні речі все частіше стають доконаною реальністю.

Наукова бібліотека ДБТУ  експонує з книжкової полиці фонду фантастичний твір письменника Рея Бредбері, який зажив саме як автор фантастичних оповідань, багато з яких виходять далеко за межі жанрової прози, стаючи надбанням золотого фонду літературної спадщини усього людства.

Пропонуємо бліцогляд видання письменника:

📚 Бредбері, Рей Марсіанські хроніки [Текст] : повісті : оповідання / Р. Бредбері. ‒ Київ : Дніпро, 1988. ‒ 590 с. ‒ ISBN 5-308-00247-9

Роман, скомпонований з окремих оповідань про Марс і марсіан. Українською мовою твір перекладений Олександром Терехом