13 серпня народилася Олеся Вікторівна Жураківська

Повернувшись до Києва та після нетривалих пошуків робочого місця, влаштувалася до Київського академічного театру драми та комедії на лівому березі Дніпра (2002), у якому грає й нині. Тут вона виконує здебільшого ролі сильних жінок, здатних керувати чоловіками ‒ Годувальниці у виставі «Ромео и Джульетта», Жозефіни у «Корсиканці», Олени Андріївни у спектаклі «26 комнат» тощо. В останній прем'єрі Київського театру драми та комедії ‒ виставі «Не все коту масленица» ‒ Жураківська грає роль Феони, ключниці купця ‒ літнього чоловіка, що вирішив одружитися з молодою жінкою.

У 1999 році акторка почала зніматися у кіно, де грає здебільшого другорядні ролі, проте режисер Олексій Лісовець запросив її на головну роль у власну кінострічку «Професор в законі»  ‒ комедію з елементами «чорного» гумору. Режисер Володимир Савельєв запросив О. Жураківську на роль Катерини ІІ у фільмі «Лицар Дикого поля», у якому розповідається про останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського.

У творчому доробку сьогодні  ‒ ролі у понад 60 фільмах і серіалах. Стрічки та серіали з її участю мали завжди успіх. Серед них: «За все тобі дякую», «На білому катері», «Розлучення та дівоче прізвище», «Леся+Рома», «Дурдом», «Дідусь моєї мрії», «Жіночі сльози», «За все тобі дякую-2», Не квап кохання!», «Пригоди на хуторці поблизу Диканьки», «Король, дама, валет», «Роман вихідного дня», «Кава та диявол», «Повернення блудного батька», «Про кохання», «Роман вихідного дня», «Сестра Галини», «Тяжіння», «Батьківський інстинкт», «Сільський романс», «Доярка з Хацапетовки. Виклик долі», «Білі троянди надії», «Гербарій Маші Колосової», «Як довго я на тебе чекала», «Дорога в порожнечу», «Світ Соні», «Це моя собака», «Полярний рейс», «Одеса-мама», «Жіночий лікар-2», «Свати 6» та багато інших. Цікаві й останні її ролі в фільмах та серіалах «Мама» (2021), «Кріпосна. Жадана любов» (2021),  «Мама ‒ 2»  (2022), «Тут немає байдужих» (2022), Літописний матеріал,  Лишайся онлайн (2023), Крашанка (2024).

Олеся Жураківська – одна з небагатьох українських актрис, якій вдається реалізовувати свій талант не тільки у сфері кіно, але й на театральному терені....

З 2012 по 2015 роки була ведучою програми на телеканалі СТБ «Зважені та щасливі».

На столичній «Площі зірок» у Києві було відкрито особисту зірку Олесі Жураківської за видатний внесок в українську кіноіндустрію.

Акторка нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня, лауреатка української телевізійної нагороди «Телетріумф» у номінації «Акторка телевізійного фільму/серіалу» за роль рецидивістки Мані Тимофіївої у серіалі «Дорога в порожнечу», а також чотириразова номінантка на театральну премію «Київська пектораль». У 2018 році акторка виконала роль Дівчини з відром у фільмі режисера Сергія Лозниці «Донбас», за яку була номінована на премію «Кіноколо» (2018) та на «Золота дзиґу» (2019).

На початку повномасштабного вторгнення Олеся Жураківська півтора місяця прожила у селище Макарів, що на Київщині. Російська техніка з'явилася там уже 27 лютого, а через довгі запеклі бої за населений пункт вона майже весь час провела у підвалі. Там Олеся намагалася розважити дітей ‒ читала їм казочки, а також розповідала про першу домедичну допомогу. Наразі акторка повертається до зйомок і вистав. Це рятує її у такий складний для українців час. Вихід на знімальний майданчик зараз для неї ‒ терапія, можливість відрефлексувати те, що переживаємо, що болить.

З 12 січня 2023 року виконує обов'язки директорки, художньої керівниці Київського академічного театру драми та комедії на лівому березі Дніпра, в якому працювала як акторка понад 20 років.

Більш ніж 10 років акторка опікується будинком ветеранів сцени імені Наталії Ужвій. Під час війни рф в Україні Олеся Жураківська курує Будинком ветеранів сцени ім. Н. М. Ужвій ‒ єдиним в Україні геріатричним стаціонарним закладом медико-соціального обслуговування самотніх ветеранів сцени (в першу чергу, театральних діячів) похилого віку, які потребують щоденної сторонньої допомоги.

У 2024 році Олеся Жураківська отримала звання Народної артистки України.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел.

Оновлено: серпень, 2025