29 жовтня народився Абрам Федорович Йоффе

Найголовнішим у цій діяльності Йоффе була організація в 1916 р. семінару з нової фізики при Політехнічному інституті. З 1918 – керівник організованого за його пропозицією фізико-технічного відділу Державного рентгенологічного та радіологічного інституту в Петрограді, а потім до 1951 – директор Фізико-технічного інституту АН СРСР, створеного на основі цього відділу.

Абрам Федорович – засновник першого в світі інженерно-фізичного факультету (1919). Був  деканом якого він був більше 30 років.

Вчений є творцем і президентом фізико-технічного відділу Державного рентгенологічного та радіологічного інституту, на основі якого створено Фізико-технічний інститут (ФТІ), що сьогодні носить ім'я А. Йоффе. У 1920-і роки в очолюваний Йоффе фізико-технічний інститут приїздили кращі вчені світу, в тому числі Альберт Ейнштейн, Нільс Бор, Фредерік Жоліо-Кюрі...

Початок 30-х років ознаменувався переходом ФТІ на нову тематику. Основним напрямком стала ядерна фізика. А.Ф. Йоффе стояв біля витоків радянської атомної програми – єдиного досягнення СРСР, в якому він був на рівних з США аж до розвалу у 1991 році. З середини 30-х років власна наукова робота А.Ф. Йоффе зосередилася на іншій проблемі – проблемі фізики напівпровідників, і його лабораторія в ФТІ стала лабораторією напівпровідників.  

З його ініціативи починаючи з 1929 р. були створені Фізико-технічні інститути у великих промислових містах, в  Харкові зокрема, Інститут хімічної фізики АН СРСР. У роки війни Йоффе був учасником будівництва радіолокаційних установок в Ленінграді, під час евакуації в Казані був головою Військово-морської і Військово-інженерної комісій. У 1952-1955 очолював лабораторію напівпровідників АН СРСР.

У 1950 р. А. Ф. Йоффе розробив теорію, на основі якої були сформульовані вимоги до напівпровідникових матеріалів, використовуваних в термобатареях і забезпечували отримання максимального значення їх ККД. Слідом за цим в 1951 р. Л. С. Стильбансом під керівництвом А. Ф. Йоффе і Ю. П. Маслаковца був розроблений перший у світі холодильник. Це слугувало початком розвитку нової галузі техніки – термоелектричного охолодження.

Він зробив безліч фундаментальних відкриттів, провів величезну кількість досліджень, в тому числі у сфері електроніки, завдяки яким вітчизняна фізика зайняла провідні позиції у світі. Абрам Федорович організував наукову школу, яка подарувала світові цілу плеяду геніальних вчених, серед яких П. Капіца, І. Курчатов, Ю. Харитон, М. Бронштейн, Л. Ландау, Я. Френкель, Б. Константинов, Г. Абдуллаєв і ін. Деякі з них стали лауреатами Нобелівської премії.

Абрам Федорович – вчений, який вперше: відкрив внутрішній фотоефект кристалів; вніс великий внесок у вирішення проблеми застосування термо- і фотоелектричних властивостей напівпровідників для перетворення теплової та світлової енергій в електричну; розробив теорію термоелектрогенераторів і термоелектричних холодильників; висунув ідею плазмової електрики та багато інших.

А. Ф. Йоффе – автор безлічі монографій і підручників. Великою популярністю користувалися його Лекції з молекулярної фізики (1919), ним був написаний 1-й том Курсу фізики «Основні поняття з області механіки. Властивості теплової енергії. Електрика і магнетизм» (1927, 1933, 1940), а також (спільно з Н. Н. Семеновим) перша частина 4-го тому «Молекулярна фізика» (1932, 1935). У середині 1930-х років під його керівництвом пройшло обговорення принципів побудови курсу фізики для технічних вузів; одним з результатів цих бурхливих дискусій стало видання чудового курсу загальної фізики Г. С. Ландсберга.

А. Ф. Йоффе був членом багатьох академій наук: Геттінгенської (1924), Берлінської (1928), Американської АН наук і мистецтв (1929), почесним членом АН Німеччини «Леопольдіна» (1958), Італійської АН (1959), почесним доктором Каліфорнійського університету (1928), Сорбонни (1945), університетів Граца (1948), Бухареста та Мюнхена (1955).

Абрам Йоффе – вчений, чиє ім'я ставлять в один ряд з Ейнштейном, з яким він познайомився у 1907 р. Він був членом Американської, Берлінської та Геттінгенської академій наук, почесним членом Академії наук Німеччини «Леопольдіна» і італійської Академії наук, почесним доктором Каліфорнійського університету, Сорбонни, університетів Граца, Бухареста та Мюнхена, почесним членом Британського, Французького, Китайського фізичних товариств.

За свої досягнення, що просунули світову фізику «семимильними кроками» далеко за межі його часу, був ушанований найпрестижніших нагород і звань, в тому числі: Герой Соціалістичної Праці; Заслужений діяч науки РРФСР; Сталінської премії; Ленінської премії (посмертно).

Помер 14 жовтня 1960 року.

У 1960 р. ім'я А.Ф. Йоффе присвоєно Фізико-технічному інституту АН СРСР. Перед будівлею закладу в 1964 р. встановлено бюст ученого, а на будівлях, де він працював, встановлено меморіальні дошки. Також меморіальна дошка встановлена на приміщенні колишнього реального училища в м. Ромни, де навчався Абрам Федорович (нині школа № 2). У 1988 р. на його честь названо науково-дослідне судно АН СРСР. Ім'ям А.Ф. Йоффе також названі мала планета, кратер на Місяці, площа в Санкт-Петербурзі, вулиці в Ромнах та Адлерсхофі (Німеччина).

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел