Український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог Микола Дмитрович Леонтович народився 13 грудня 1877 року в селі Монастирок Брацлавського повіту Подільської губернії в сім’ї сільського священника. Початкову музичну освіту Микола Леонтович здобув у батька, який грав на віолончелі, скрипці, гітарі та деякий час керував хором семінаристів.
У 1887 році Микола Леонтович вступив до Немирівської гімназії, а у 1888 році, через брак коштів, батько перевів його до Шаргородського початкового духовного училища, де вихованці утримувалися на повному пансіоні. В училищі він опанував спів по нотах і міг вільно читати складні партії в церковних хорових творах.
У 1892 році Микола Дмитрович вступив до Подільської духовної семінарії в Кам'янці-Подільському, де вивчав теорію музики та хоровий спів, опанував скрипку, фортепіано, деякі духові інструменти, почав обробляти народні мелодії, беручи за взірець обробки Миколи Лисенка.
У 1898 році, після закінчення духовної семінарії, Микола Леонтович вирішив працювати вчителем у сільських школах і водночас самотужки удосконалювати свою музичну освіту. У селі Чукові він організував самодіяльний симфонічний оркестр, який виконував українські мелодії, п'єси російських та українських композиторів. У 1901 році він видав перший збірник пісень з Поділля, а у 1903 році ‒ другий збірник подільських пісень з посвятою Миколі Лисенкові.
З 1904 по 1908 рік працює на Донбасі викладачем співу та музики у місцевій залізничній школі. Під час революції 1905 року Микола Леонтович організував хор робітників, який виступав на мітингах. Діяльність Миколи Дмитровича привернула увагу поліції, й він змушений був повернутися на Поділля, у місто Тульчин, де викладав музику і спів у Тульчинському єпархіальному жіночому училищі для дочок сільських священників.
З 1909 року Микола Леонтович навчається під керівництвом відомого теоретика музики Б. Яворського, якого він періодично відвідує у Москві та Києві. У той час створив багато хорових обробок, зокрема славнозвісний «Щедрик», а також «Піють півні», «Мала мати одну дочку», «Дударик», «Ой зійшла зоря» та ін. Над «Щедриком» композитор працював та шліфував його впродовж майже всього свого життя. Перший варіант «Щедрика» був написаний Миколою Леонтовичем у 1901 – 1902 роках, другий – у 1906-1908, третій – у 1914-му, четвертий – у 1916-му, п’ятий – у 1919 році. У 1916 році разом з хором Київського університету виконує свою обробку «Щедрика», яка принесла йому великий успіх у київської публіки. Сьогодні «Щедрик» продовжує лунати у світі, на новорічні та різдвяні свята – неодмінна мелодія в програмах більшості теле- і радіоканалів.
Із встановленням Української Народної Республіки Микола Дмитрович переїздить з Тульчина до Києва, де починає активну діяльність як диригент і композитор. Після приходу більшовиків він працює деякий час у музичному комітеті при Народному комісаріаті освіти, викладає у Музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка, разом з композитором і диригентом Г. Верьовкою працює у Народній консерваторії, на курсах дошкільного виховання, організовує кілька хорових гуртків.
Під час захоплення Києва 31 серпня 1919 року денікінцями, які переслідували українську інтелігенцію, змушений був тікати до Тульчина, де заснував першу в Тульчині музичну школу.
У 1919-1920 роках працює над першим великим симфонічним твором – народно-фантастичною оперою «На русалчин Великдень» за однойменною казкою Б. Грінченка.
В ніч з 22 на 23 січня 1921 року композитор перебував у свого батька у селі Марківка Гайсинського повіту, де був убитий агентом ВНК Грищенком, який напросився в хату переночувати, назвавшись чекістом, що проводить боротьбу з бандитизмом. Вранці невідомий пограбував будинок, застреливши Миколу Леонтовича.
У 2022 році відзначатимуть 145-річну річницю з дня народження Миколи Леонтовича. Протягом року хорові колективи України, Центральної Європи та Америки виконають 145 творів композитора, щоб встановити рекорд. Напередодні новорічно-різдвяних свят Український музичний гурт «Антитіла» в співпраці з хором Верьовки та дитячим хоровим ансамблем «Зернятко» за підтримки Міністерства закордонних справ України презентували оновлену версію «Щедрика» англійською мовою. Автори адаптували текст пісні до сучасних реалій, щоб привернути увагу світу до війни в Україні. «Щедрик» Миколи Леонтовича став символом і мелодією різдвяної любові й тепла обіймів у всьому світі. Сьогодні українці заспівали цю пісню з іншими словами, що їх написала війна – Carol for the Charity.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
‼ А ви знали що…
Микола Леонтович знайшов текст народної щедрівки часів Київської Русі, коли Новий рік ще святкували в березні. Тоді щедрівки виконували функції веснянок, тому в тексті «Щедрика» залишилися згадки про ластівок, які не пов'язані із зимовим періодом. Тому й в українській версії щедрівки співається про ластівку, яка кличе господаря дому, щоб він подивився на своїх овець, у яких народилися ягнята, що символізують щедрість і достаток. Читайте більше цікавих фактів 👉 Микола Леонтович і його «Щедрик»