Український письменник-маринист, журналіст, кінодраматург Кудієвський Костянтин Гнатович народився 25 березня 1923 року у місті Олешки у родині службовця, де і пройшли його дитячі та юнацькі роки.
Майбутній письменник навчався в Одеській морській спецшколі. Учасник Другої світової війни 1941-1945 років. Нагороджений медалями «За бойові заслуги», «За оборону Кавказу», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.», орденом «Дружби народів» та ін. Після закінчення Вищого військово-морського училища Кудієвський К. Г. служив офіцером на Північному флоті. З 1949 р. працював військовим журналістом у редакціях газет «Красный флот», «Красная звезда».
Свої нариси та оповідання друкував у періодичних виданнях. У 1953 р. він переїхав до м. Києва, де працював у редакціях різних часописів, обіймав посаду головного редактора Київської кіностудії ім. О. Довженка, був секретарем правління Спілки письменників України.
Кудієвський К. Г. працював у літературі більш як 40 років. У 1954 р. вийшла друком його перша збірка повістей і оповідань «Североморцы». Письменнику була цікава кожна людина, з якою він зустрічався на своєму життєвому шляху, тому у його романах і повістях так широко і так щиро розкривається неповторний світ і краса любові, яку його герої проносять через літа і випробування. За роман «Легенда о Летучем голландце» був відзначений премією ім. П. Тичини «Чуття єдиної родини».
Писав письменник російською мовою, але безмежно любив Україну, любив Таврійський край, його людей, природу. Що і змалював у романах «Песни синих морей», «Летние сны в зимние ночи», «Окнами в звезды». Працюючи в Києві, він часто відвідував м.Олешки, зустрічався з земляками, допомагав тим, хто цього потребував. Під час зустрічей з учнівською молоддю намагався розвивати інтерес та повагу до рідної землі.
За сценаріями Кудієвського К. Г. поставлені кінофільми «Три доби після безсмертя», «Падав іній», «Назвіть ураган Марією», «Сімнадцятий трансатлантичний».
Про, щоб не розповідав К. Кудієвський ‒ чи про всесвіт моря, важких пригод і морського життя, чи про людей і степову природу Таврії ‒ в його розповідях звучать ліричні ноти романтичного сприйняття життя.
Помер Костянтин Гнатович Кудієвський у 1992 році в м. Києві, там же і похований.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: березень, 2025