9 лютого 1918 р. - підписання Брест-Литовської (Берестейської) мирної угоди
Брест-Литовський мирний договір був першим міжнародно-правовим актом, який визначав УНР суб’єктом міжнародного права. За його умовами передбачалося припинення воєнних дій між УНР та країнами Четверного союзу, встановлення західних кордонів України, дипломатичних та консульських відносин, обумовлення принципів торговельних відносин, обмін військовополонених і цивільних інтернованих. УНР зобов’язувалася постачати Центральним державам промислову і сільськогосподарську продукцію (через це договір ще називають «хлібним миром»). Внаслідок укладення Брест-Литовського мирного договору Україна формально набула статусу незалежної держави, а фактично стала житницею центральних держав Європи.
Брест-Литовський (Берестейський) мирний договір – це мирна угода між Українською Народною Республікою з одного боку та Німецькою імперією, Австро-Угорською імперією, Османською імперією і Болгарським царством з іншого. Договір був результатом одного з етапів переговорів у Брест-Литовському, що продовжувалися від 9 грудня 1917 до 3 березня 1918 р. між представниками Центральних Держав, Російської Федеративної Радянської Республіки та Української Народної Республіки.
Мирний договір проголошував припинення війни між австро-угорсько-німецьким блоком та УНР, встановлювалися кордони 1914 р. Пункт третій договору передбачав звільнення окупованих територій відразу ж після ратифікації мирного договору. Сторони взаємно відмовлялися надсилати контрибуції. У сьомому пункті договору врегульовувалися економічні відносини між обома сторонами. До 31 липня 1918 р. вони зобов'язуються укласти торговельний договір про взаємне постачання надлишків промислової продукції. Загалом, якщо зіставити становище Центральної Ради та умови договору, укладеного нею, то вони були вигідними. Свідченням цього було і те, що уряд Радянської України висловив готовність також підписати його. Договір мав таємний протокол. Скориставшись важким становищем Австро-Угорської імперії і її суперечностями з Німецькою імперією щодо польського питання, делегація Центральної Ради домоглася включення до території УНР Холмщини та Підляшшя, де проживало українське населення. Таємним протоколом передбачалося приєднання української частини Східної Галичини до Буковини та створення так званого Коронного краю, який мав би автономію у складі Австро-Угорщини.
Австро-угорські війська входять до Кам'янця-Подільського після підписання Берестейського договору
Договір від 9 лютого 1918 р. врятував УНР від поглинення більшовицькою Росією. 1 березня більшовицькі війська змушені були залишити столицю УНР. Але неспроможність УЦР виконувати в повному обсязі господарські статті договору призвели до наростання суперечностей між УЦР і австро-німецьким командуванням в Україні, відтак до падіння демократичної УНР і появи гетьманського уряду П. Скоропадського.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел