Embedded Files
Український актор, гуморист, майстер художнього слова Андрій Корнійович Сова народився 30 (17) грудня 1912 року в Одесі на Молдаванці в робітничій родині. Виховання отримав у приватному дитячому садочку, де здобув навички читання, декламування, ліплення та малювання.
Через бурхливі події 1917-1920 років разом із родиною змушений був переїхати до родичів у Полтавську область. Там у місцевій школі він закінчив два класи. Повернувшись до рідної Одеси, Андрій Сова навчався в загальноосвітній школі ім. І. Франка, в якій діяло багато гуртків: драматичний, спортивний, хоровий, танцювальний та ін.
У подальшому житті майбутній майстер слова з вдячністю згадуватиме вчителя німецької мови, а з особливим теплом – вчителя української мови Костя Федоровича Арсені. Саме у шкільні роки підліток вперше вийшов на сцену як герой п’єси «Робін Гуд». Андрій вступив до школи плавскладу, оскільки з дитинства мріяв про морські мандри.
У 1933 р. дістав направлення моториста на теплохід «Цюрупа». В рейсах почав проявлятися його неабиякий акторський хист. У 1935 р. Андрій Сова вступив на акторське відділення Одеського театрального училища, в якому навчався три роки. Перша кіноробота актора – фільм М. Білинського «Стара фортеця».
У ньому також зіграв М. Бернес, який помітив обдарованого молодого актора і заохочував його вдосконалювати свою акторську майстерність. Наступні ролі актор зіграв у фільмах «В далекому плаванні», «У мирні дні», «Блакитні дороги», «Щедре літо», «Максимко», «Є такий хлопець», «Незвичайне літо» «Королева бензоколонки» та ін. Загалом, починаючи з 1940-х рр. актор знявся в 45 кінострічках.
Андрій тяжів до жартівливих образів і свій гумористичний потенціал він розкрив у ролі орангутанга в «Таємничому острові» Б. Шелонцева. Доленосною для Андрія Корнійовича стала зустріч з А. Бучмою. У 1951 р. актора за результатами конкурсу прийняли до Київської обласної філармонії.
Пізніше при окружному Будинку офіцерів було створено театр і його запросили спробувати себе в новому колективі. Молодий актор одразу став душею трупи. У 1959 р. було створено Державну гастрольно-концертну організацію «Укрконцерт» і Андрія Корнійовича зарахували до її штату. Згодом актор переїздить до Києва і бере шлюб з акторкою Галиною Жировою, у подружжя народився син Олександр та донька Валентина.
Андрій Сова став одним із перших акторів на українській сцені, які виконували гуморески. З сольними концертами Андрій Сова виступав і за кордоном: в Польщі, Німеччині, США, Франції, Канаді. Гуморист писав також спогади, гумористичні оповідання із власного життя.
На 1960-1980 роки припав розквіт популярності Андрія Корнійовича. Загалом він взяв участь в більш ніж 8 тисячах концертних виступів.
У 1965 р. отримав звання народного артиста УРСР. Довгих 16 років улюбленець публіки боровся з тяжкою хворобою, яка змусила його пересуватися на милицях. Попри фізичний біль актор займався зі студентами Київського училища естрадно-циркового мистецтва, багато часу приділяв читанню.
Помер Андрій Корнійович 11 грудня 1994 р. Похований на Байковому кладовищі в Києві. В Одесі з 2000 р. проводять Всеукраїнський конкурс виконавців і авторів гумору та сатири, естрадного та фольклорного мистецтва імені Андрія Сови.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Page updated
Google Sites
Report abuse