28 листопада – День вигадування нових слів

Щороку 28 листопада відзначають незвичайне свято – День вигадування нових слів. Це свято креативності, експериментів, творчості та інновації у світі мови, яке було створене, щоб заохочувати творче використання мови та надихати на нові лінгвістичні відкриття. 

Слова є основою комунікації та засобом, за допомогою якого ми висловлюємо свої думки, почуття та ідеї. Саме слова роблять наші розмови багатими та виразними. Головна ціль сьогоднішнього свята – заохочувати людей вигадувати нові слова, грати з мовою та досліджувати її гнучкість.

Нові слова, або ж неологізми – новостворені, відсутні раніше поняття, що відображають нову дійсність. Нове слово, або ж неологізм (др. – грец. νέος – новий, і λόγος – слово) – слово, значення слова або словосполучення, що нещодавно зʼявилося в мові (новостворене, відсутнє раніше). Неологізм збагачує словниковий склад будь-якої мови, деякі з нових слів входять не тільки в живий побут, його тканину, а й стають невіддільною частиною словесності.

Слово – найменша самостійна і вільно відтворювана в мовленні відокремлена оформлена значуща одиниця мови, яка співвідноситься з пізнаним і вичленованим окремим елементом дійсності (предметом, явищем, ознакою, процесом, відношенням та ін.) і основною функцією якого є позначення, знакова репрезентація цього елемента – його називання, вказування на нього або його вираження.

День вигадування нових слів має кілька важливих значень

Перерахуємо деякі з них:

• створення нових слів може додати нові ідеї та концепції в мову, що робить її найбагатшою та адаптованою до сучасних змін у суспільстві та нових технологій;

• процес вигадування нових слів може бути веселим та захопливим, дозволяючи людям грати з мовою та експериментувати;

• нові слова дозволяють людям краще висловити свої унікальні думки та ідеї;

• вигадування нових слів – це форма творчості, яка розвиває здатність до асоціативного мислення та покращує креативні навички;

• нові слова відображають культурні зміни у суспільстві, вони можуть стати символами нових ідей та цінностей.

Українська мова постійно розвивається. Попри те, що у Великому тлумачному словнику наразі близько 250 тисяч слів, насправді їх може бути близько мільйона. Деякі з цих слів є авторськими неологізмами. Їх вигадали та використали у своїй творчості українські письменники та поети.

Сучасну українську мову важко уявити без таких слів, як «мрія», «мистецтво», «байдужість», «поступ», «переможець», «соромно», «почуття», «зграя», «обрій» та багато інших. Це звучить неймовірно, але кожне із цих слів має свого автора. Письменницькі неологізми активно зʼявлялись у ХІХ ст. Часто їх ще називали кованими словами. Ставлення до появи таких слів у мовознавців було різним, але хай там як, значна частина дійсно поповнила активний словниковий фонд українців.

При створенні нових слів письменники часто керувалися принципами української мови, не порушували законів словотвору, аби неологізми були органічними.

Придумування нових слів і понять – це ще одна гра, приємна світу. Придумуючи нові слова, ми намагаємося висловити свої почуття до людей або ставлення до ситуації. І робимо це ми для того, щоб надати їм характеристику та пофарбувати це ставлення.

Але винаходячи або трансформуючи якісь слова, ми не змінюємо суті речей, які цими термінами називаються, а тільки лише надаємо їм певний шарм.

Свято дає повну свободу для творчості. Фантазуйте, з цього може вийти щось неймовірне!

Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: листопад, 2025

🔸 Тараса Шевченка вважають автором цих слів: «вогняний», «фортеця» «знищити», «мордуватися», «почимчикувати», «передмова», «післямова». Слово «високочолий» вперше з’явилося в поемі Тараса Шевченка «Катерина»;

🔸 Іван Котляревський, який є засновником сучасної української літературної мови, також є автором цих слів: «несамовитий», «приміта», «розтовкти», «угамуватися». Він вперше їх вжив в «Енеїді».

🔸 Іван Франко створив ці слова: «чинник», «недвижно», «невпинний», «отвір», «привід», «припис», «пречудовий», «проблиск», «поступ», «прямовисно», «свідоцтво», «привид».

🔸 Пантелеймон Куліш ввів в українську мову авторські слова: «вабити», «зграя», !злочинець", «несвідомий», «покора», «послуга», «почуття», «рівність».

🔸 Леся Українка є авторкою слів: «провесна»,  «промінь», «невідборонно».

🔸 Олена Пчілка створила слова: «переможець», «мистецтво», «променистий», «палкий». Цікаво, що авторство слово «нестяма» в одних джерелах приписують Олені Пчілці, а в інших – Михайлу Старицькому.

🔸 Марко Вовчок є авторкою слів: «красень», «легкодухий», «намір», «питання», «струмінь».

🔸 Леонід Глібов ввів у нашу мову слова: «бурмотати», «пожовкнути», «соромно».

🔸 Іван Нечуй-Левицький є автором слів: «світогляд», «стосунок», «перепона», «квітник», «вигукування», «сміливість».

🔸 Валер'ян Поліщук вигадав слово «мовчаль», яке означає мовчання і печаль.

🔸 Агатангел Кримський створив слово «зміст».

🔸 Павло Тичина є автором багатьох поетичних слів, деякі увійшли у вжиток, а деякі залишились тільки у його творах. Поет створив: «бистрозір», «акордитися», «весниіти», «віковіччя», «дрібртінь».

🔸 День вигадування нових слів дає повну свободу для творчості. Фантазуйте, з цього може вийти щось неймовірне!

Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел