1 липня ‒ День архітектури України

«Архітектура – єдність користі, міцності та краси» 

Марк Поліон Вітрувій, видатний римський архітектор у 2-й половині І ст. до н.е.

Щороку 1 липня наша країна святкує День архітектури України, встановлений згідно з Указом Президента № 456/95 «Про День архітектури України» від 17 червня 1995 року. Свято відзначається на підтримку ініціативи архітекторів та містобудівників, їх творчих спілок, працівників проєктних організацій і місцевих органів містобудування та архітектури.

Архітектура відіграє важливу роль у формуванні культурного образу країни, впливає на якість життя людей, безпосередньо утворює матеріальну основу їх життєвого простору. Дійсно, будівлі, створені давніми зодчими для щоденного практичного використання тогочасним суспільством, з плином часу стають культурними пам'ятками для нащадків. Оборонні споруди і житло, храми і театри, школи і університети, музеї, лікарні, готелі, ресторани, урядові будівлі ‒ важко перелічити всі напрямки застосування архітектурної майстерності. 

Архітектура України є проявом вічної класики, краси та стриманості. Тільки за офіційними даними, в Україні налічується близько 14 тисяч пам'яток архітектури, 46 великих історичних культурних заповідників і понад 1000 об’єктів паркового мистецтва.

Війна, розв’язана росією проти України, принесла не лише численні людські жертви та руйнування інфраструктури, але й завдала непоправної шкоди культурній спадщині нашої країни. З початку повномасштабного вторгнення російські війська цілеспрямовано обстрілювали історичні центри міст, храми, музеї та інші об'єкти, що мають архітектурну та історичну цінність. Ці дії не лише знищують матеріальні свідчення минулого, але й спрямовані на стирання національної ідентичності українського народу.

Архітектурна спадщина є невіддільною частиною культурного коду нації, відображаючи її історію, традиції та духовні цінності. В Україні нараховуються тисячі пам’яток архітектури, багато з яких мають статус національного значення та охороняються державою. Міжнародне право, зокрема Гаазька конвенція 1954 року, зобов'язує сторони збройних конфліктів утримуватися від атак на культурні об’єкти. Проте російська агресія демонструє систематичне порушення цих норм, що призводить до масштабних втрат культурної спадщини України.

Станом на лютий 2025 року, за даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, внаслідок російської агресії пошкоджено або знищено 1390 об’єктів культурної спадщини. Серед них: 136 пам'яток національного значення, 1164 об’єкти місцевої культурної спадщини, 90 щойно виявлених об'єктів.

Найбільше постраждали такі області: Харківська область ‒ 325 об’єктів, Херсонська область ‒ 269 об'єктів, Донецька область ‒ 164 об’єкти, Одеська область ‒ 158 об’єктів, Київська область та м. Київ ‒ 98 об’єктів

Ці цифри свідчать про масштабність руйнувань та необхідність термінових заходів для збереження та відновлення культурної спадщини України.

Втрата пам’яток ‒ це не лише архітектурні втрати. Це удари по національній ідентичності, по праву бути собою. Росія хоче стерти українську історію, як стерла будинки, школи та музеї. Але історія залишиться. І завдяки фіксації руйнувань, цифровій реставрації, громадській пам’яті ‒ залишиться й шанс усе відновити.

Наша культурна спадщина ‒ не лише про минуле. Вона про майбутнє, яке ми обов'язково збудуємо. Нова архітектура України буде сучасною, європейською, заснованою на тяглості наших традицій та повагою до історії. Все буде Україна!

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: червень, 2025