Embedded Files
Український хімік-органік, фахівець у галузі хімії біологічно активних речовин Мирон Онуфрійович Лозинський народився 22 серпня 1933 року на Львівщині. В 1956 році закінчив хіміко-технологічний факультет Львівського політехнічного інституту. У 1956-1958 рр. працював молодшим науковим співробітником Рубіжанської філії Науково-дослідного інституту органічних напівпродуктів і барвників Мінхімпрому СРСР. З 1958 року і до останніх днів працював в інституті органічної хімії НАН України, де пройшов шлях від аспіранта до академіка НАН України, директора інституту органічної хімії НАН України.
Мирон Лозинський ‒ автор 4 монографій, 370 наукових праць, отримав 270 авторських свідоцтв та патентів на винаходи, 44 з яких впроваджено у виробництво. Він зробив великий внесок у хімію гетероциклічних сполук та дослідження природи взаємозв'язку між будовою молекул, їх фізико-хімічними властивостями та характером біологічної активності. Ним створені та впроваджені в практику препарати для медицини, ветеринарії, сільського господарства, хімічні добавки до полімерних матеріалів, інгібітори накипоутворення, антимікробні добавки до мастильно-охолоджувальних рідин.
Під керівництвом і за безпосередньою участю М. О. Лозинського створено 12 нових марок термостабілізаторів та пластифікаторів полімерних композицій на основі полівінілхлориду, впроваджено у практику охорони здоров'я лікарські препарати Адемол, Амбен, Беміти, Бефол, Мебіфон, Декометоксин, Етоній.
Під його співкерівництвом захищено 11 кандидатських і одна докторська дисертації.
Мирон Онуфрійович Лозинський був головним редактором «Журналу органічної і фармацевтичної хімії», заступником головного редактора «Українського хімічного журналу», членом редакційних колегій «Фармацевтичного журналу», «Вісника фармації», «Ukrainica Bioorganica Acta» та ін.
Мирон Онуфрійович ‒ заслужений діяч науки і техніки України (з 2008 року), Почесний доктор Львівської політехніки (з 2006 року), заслужений винахідник УРСР (з 1982 року).
Вчений нагороджений почесними грамотами Президії Верховної Ради УРСР (1988), Президії АН України та ЦК профспілки працівників АН України (1983), орденом «За заслуги» III ступеня (2004), золотою медаллю за внесок у науку і наукове партнерство (2002).
Помер 19 січня 2011 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: серпень, 2025
Page updated
Google Sites
Report abuse