19 грудня народився Микола Олексійович Лукаш

У 1937 році він вступив на історичний факультет Київського університету. Жив на стипендію і свої невеликі заробітки. У війну університет евакуювали до Харкова. Микола Лукаш дістався туди, дорогою був поранений в ногу, одужав і після перемоги викладав англійську і німецьку в Харківському педагогічному інституті іноземних мов та сільськогосподарському інституті.

«Коли переклад боронить культуру та є кращим за оригінал» ‒ такими є висновки світової спільноти про перекладацьку діяльність великого українця Миколи Лукаша. Завдяки його таланту німці зрозуміли, про що насправді написав Гете у «Фауст» .За час перебування в Харкові Микола Лукаш завершив свій видатний переклад «Фауста» Й. В. Гете, який опубліковано 1955 року. Миколі Олексійовичу, першому в Україні, вдалося перекласти «Фауста», над яким він працював 18 років.

Саме українець Лукаш довів, що Гарсіа Лорка свої найвідоміші твори писав не іспанською, як вважали доти, а цигансько-андалузьким діалектом. До всіх приказок і афоризмів Боккаччо Лукаш знайшов точні українські відповідники – переклав їх лемківськими та бойківськими діалектами. В його розумінні переклад завжди був мистецтвом, а не формою науки. І так має бути. Для перекладу художніх творів одного знання мови мало, треба самому бути поетом чи прозаїком. Окрім того, добре знатися на культурі, традиціях, історії та світосприйнятті, навіть на національній самобутності, а отже, бути інтелектуалом. І Лукаш таким був.

Про Миколу Лукаша казали, що знає 30 мов, а він уточнював, що добре – лише 18. Себе вважав не перекладачем, а поетом, і не гіршим, ніж його сучасники Ліна Костенко чи Микола Вінграновський.

Маючи неймовірне відчуття слова та лінгвістичний талант, Микола Лукаш з легкістю міг стати поетом або письменником. Проте свідомо обрав переклад. Він був одним з небагатьох перекладачів, які працювали з оригінальним текстом, а не з проміжним перекладом російською. Микола Олексійович Лукаш за свого життя виконав близько 3500 перекладів українською, серед яких «Декамерон», «Дон Кіхот», «Фауст», «Мадам Боварі», твори Гарсіа Лорки, Роберта Бернса, Фрідріха Шиллера, Генріха Гейне та інші. Він був упорядником 6 словників, серед яких словник українських фразеологізмів. Завдяки перекладам Миколи Лукаша українська інтелігенція дізналася про багатство та красу рідної української мови. А світова спільнота визнала: переклади геніального українця кращими за оригінали. Завдяки його таланту німці зрозуміли, про що насправді написав Гете у «Фаусті». Саме Микола Лукаш довів, що Гарсіа Лорка свої найвідоміші твори писав не іспанською, як вважали доти, а цигансько-андалузьким діалектом. До всіх приказок і афоризмів Боккаччо Микола Лукаш знайшов точні українські відповідники – переклав їх лемківськими та бойківськими діалектами. Та найголовніше, перекладаючи світових класиків, він популяризував рідну українську мову та розкривав її багатство й мелодійність.

29 серпня 1988 року Микола Лукаш пішов з життя, лишивши прогалини в перекладі «Дон Кіхота», не здійснивши задуманий переклад «Гаргантюа і Пантагрюеля», так і не дочекавшись видання свого фундаментального фразеологічного словника, який збирав протягом десятиріч.

Лише через 15 років після смерті Миколи Лукаша в Києві було видано його багатющий словник-довідник «Фразеологія перекладів Миколи Лукаша» від упорядників Олександра Скопненка й Тетяна Цимбалюк.

Микола Лукаш проробив величезну роботу – зібрав колекцію рідко вживаних українських слів. Оскільки радянська влада періодично займалась вилученням суто українських слів та підміняла їх русизмами, мова 1964 року була бідною. Все своє життя він, як міг допомагав своїй країні – зберігаючи та відкриваючи всім багатство та різноманіття нашої мови.

Більшу частину свого життя Лукаш був свідомо замовчаний. Радянська влада так і не пробачила йому публічну підтримку шістдесятників. Проте й сьогодні ім’я знаного на весь світ українського перекладача в Україні не дуже відоме. Чому? Можливо річ у тім, що Микола Лукаш, знаючи два десятки мов, перекладав лише українською. А так вже повелося, що рідна українська мова не була  популярною у власного народу. І тільки зараз ми усвідомлюємо сенс української мови. Виборюємо її свободу та незалежність!

Його живі, яскраві й неповторно українські переклади – це вершина світової поезії. Його тричі висували на здобуття Шевченківської премії, проте щоразу його кандидатура відхилялася. Маючи перекладача такої величини, в Україні навіть немає державної премії на честь Лукаша. В інших країнах пам’ять про таких, як Микола Лукаш, бережуть, бо розуміють, що насправді саме такі люди і є золотим запасом держави.

2019 року, з нагоди 100-річчя від дня народження митця, Національний банк України випустив ювілейну монету номіналом 2 гривні, присвячену Миколі Лукашу.

У містах України Ірпені та Полтаві провулки названі на честь Миколи Лукаша. У місті Дніпро є вулиця Миколи Лукаша

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

🔰 До одягу був байдужий. Ходив у поношеному костюмі класичного крою або у спортивному. Зимового пальта, теплої шапки не мав. Взимку ходив простоволосий або у спортивній шапці з помпоном, підчищеному світлому пальті, розтоптаних черевиках.

🔰 Голився лише в перукарні. Їв двічі на день. Снідав у кафе ресторану «Театральний», обідав у ресторані «Інтурист», а з побудовою на розі Хрещатика готелю «Дніпро» ‒ в ресторані цього закладу, призначеного, по суті, для іноземних туристів. Вдома, у «комуналці» на вулиці Коцюбинського, ніколи не тримав жодних продуктів, посуду. Кімнату свою ніколи не замикав.

🔰 Автор колосальної колекції рідковживаних українських слів. Збирав матеріали для словника «Моя матюкологія», який знищила сестра Лукаша.

🔰 4 словники Лукаша досі не перевидано. У вільному доступі є лише «Фразеологічний словник Лукаша».

🔰 Одержуючи великі гонорари, він завжди був без грошей. Зароблені кошти Лукаш витрачав на книжки. У 30-ті роки букіністичні магазини були переповнені «конфіскатом» засуджених письменників і науковців. Тож цінні видання збували за копійки. Так Лукаш зібрав усі 10 томів «Історії України-Русі» Михайла Грушевського, «Исторические монографии» Миколи Костомарова, «Описание старой Малороссии» Олександра Лазаревського, твори Максимовича.

🔰 За життя Микола Лукаш зробив 3500 перекладів. У його доробку – «Декамерон», «Дон Кіхот», «Фауст», «Мадам Боварі», твори Гарсіа Лорки, Роберта Бернса, Фрідріха Шиллера, Генріха Гейне.

🔰 Помер перекладач зі світовим іменем 1988 року. Зі спогадів очевидців, генія українського перекладу поховали скромно. А на поховальній табличці символічно написали його прізвище російською та з помилками…

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел