27 жовтня – 4 листопада 1937 р., в урочищі Сандармох, більшовиками був фізично знищений практично весь цвіт і вся еліта української інтелігенції

27 жовтня 1937 р. – це перший день розстрілів в урочищі Сандармох капітаном держбезпеки Михайлом Матвєєвим 1111 в'язнів Соловецької тюрми особливого призначення, серед яких був весь цвіт української інтелігенції.

Сандармох (рідше – Сандормох) – лісове урочище в Медвеж’єгорському районі Республіки Карелія, за 19 км від м. Медвеж’єгорськ, неподалік від м. Повенець, де на площі 10 гектарів у 1930-х рр. органи НКВС розстріляли понад 9500 осіб 58 національностей.

Серед жертв – переважно спецпоселенці та в’язні з Біломорсько-Балтійського каналу і Соловецьких таборів системи ГУЛАГ СРСР, а також жителі навколишніх сіл.

Усього на цій території виявлено 236 розстрільних ям.

Справа українських політв'язнів називалася «Дело № 103010-37 оперативной части Соловецкий тюрьмы ГУГБ НКВД СССРП на 134 человека украинских буржуазных националистов».

Серед них – письменники, поети, сценаристи, художники, скульптори, вчені, режисери, історики: поет-неокласик, професор М. Зеров, творець театру "Березіль" Л. Курбас, драматург М. Куліш, педагоги Антон, Остап і Богдан Крушельницькі, письменники В. Підмогильний, П. Филипович, О. Влизько, В. Поліщук, Г. Епік, М. Вороний, О. Слісаренко, М. Яловий, історики М. Яворський, С. Грушевський (брат М. Грушевського) та інші. Згодом цих людей і їх спадщину назвали «Розстріляним Відродженням».

Всеукраїнським благодійним фондом «Журналістська ініціатива» підготовлений та оприлюднений «Український список Сандармоху»  – «Соловецькі в'язні-українці й особи, чиї долі пов'язані з Україною, розстріляні в урочищі Сандармох 27.10.- 4.11.1937 року», у якому 287 осіб.

У 2004 р. Товариство української культури «Калина» коштом світового українства спорудило гранітний козацький хрест «Убієнним синам України» (автори Микола Малишко та Назар Білик).

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел