23 жовтня 1917 р. Павла Скоропадського обрано гетьманом українського козацтва.

Павло Скоропадський також ініціював розроблення проєктів державних символів Української Держави. До роботи в спеціальній комісії залучив Георгія Нарбута, котрий запропонував Державний Герб. У добу Гетьманату ефективно розбудовувались державні інституції, розгалужений апарат на місцях, започатковано формування державної служби в Україні.

В освітньо-культурній сфері здобутки Гетьманату виявилися найпомітнішими та найвпливовішими завдяки появі за державний кошт солідних культурних, наукових, освітніх установ: Академії наук, національної бібліотеки, університетів, галереї мистецтв, оперного театру, історичного музею, хорової капели, симфонічного оркестру, театрів. Великого розмаху набула українізація середньої та вищої школи.

В Українській Державі продовжувалися процеси українізації. У листопаді 1918 р. в Україні діяло 150 українських гімназій, для яких надруковано кілька мільйонів підручників.

6 жовтня 1918 р. на основі Українського народного університету в Києві було відкрито Український державний університет.

Кульмінацією розвитку тогочасного наукового життя стало відкриття в листопаді 1918 р. Української академії наук (УАН). УАН мала три відділи: історико-філологічний (очолив Дмитро Багалій), фізико-математичний (на чолі з Миколою Кащенком) і соціальних наук (головував Орест Левицький). Також при УАН діяли постійні та тимчасові комісії за різними напрямами, наприклад, із вивчення природних багатств України, археографічна, «для складання словника живої української мови», «для складання біографічного словника діячів України», соціальних і правничих питань.

2 серпня 1918 року засновано Національну бібліотеку Української Держави (нині – Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського). Розпочалося академічне видання творів Тараса Шевченка й Івана Франка.

Багато зусиль гетьман докладав до військового будівництва. Як професійний військовий Павло Скоропадський, як ніхто інший, усвідомлював значення національних збройних сил, але був зв’язаний забороною перед союзниками мати регулярну армію. Особливі надії гетьман покладав на козацтво, в жовтні затвердив закон «Про відновлення українського козацтва».

Більш ефективною, в порівнянні з добою Центральної Ради, була діяльність уряду у фінансово-фіскальній сфері. Міністерство фінансів домоглося введення та зміцнення національної валюти, функціонування Державної скарбниці, Українського державного банку, митної та податкової служб, відновлення державної цукрової та горілчаної монополії. Завдяки таким заходам прибутки склали близько 3,2 мільярда карбованців.

Внутрішня політика гетьмана «стояла» на трьох «китах»:

• відновлення приватної власності на землю та повернення її у товарний обіг;

• створення боєздатної армії;

• утвердження українського культурно-освітнього простору.

Вагомими були зовнішньополітичні здобутки гетьманського уряду. Українська Держава мала 11 дипломатичних і майже 50 консульських представництв у 20 країнах, а на своїй території – 12 дипломатичних і 42 консульські з 24 держав.

Павло Скоропадський змушений був зректися влади і емігрувати до Німеччини За кордоном колишній гетьман активно включився в політичне життя української діаспори. Він організував у Берліні Український науковий інститут, Українське товариство, матеріально допомагав українським студентам.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел