6 листопада народився Дмитро Семенович Борзяк

Український письменник Борзяк Дмитро Семенович народився 6 листопада (25 жовтня) 1897 року в селі Пищики Іркліївського (нині Золотоніського) району на Черкащині. Батько майбутнього прозаїка мав 200 десятин землі й брав великі підряди на будівництво залізниць.

1915 року Дмитро закінчив Золотоніську класичну гімназію й продовжував навчання на медичному факультеті Київського університету. Найближчим студентським другом Дмитра Борзяка став його земляк Олександр Філь – активіст української партії соціал-революціонерів. Щоправда, підпільною роботою Дмитро не займався, але під таємний нагляд поліції – під прізвиськом «Яд» – все ж таки потрапив. Значно активнішу участь студент-медик брав в «Українській студентській громаді», лідерами якої були Й. Ю. Гермайзе (майбутній ректор університету), М. М. Любинський і В. Д. Отамановський. Весною революційного 1917 року Дмитро Борзяк виїхав у рідні Пищики, а потім перебрався до Золотоноші, де став членом партії есерів. Чим займався він у роки громадянської війни – невідомо.

1921 року колишній студент-медик знову з'явився в університеті, але незабаром повернувся до Золотоноші, де займався сільським господарством, давав приватні уроки з математики. З 1923 року він знову у Києві й повністю віддається літературній роботі, поділяючи естетичні засади неокласиків. Прозаїк-початківець мав доволі близьке знайомство з М. Зеровим, П. Филиповичек і Д. Антонснком-Давидовичем, М. Рильським і Г. Косинкою, О. Івченком і Ф. Осьмачкою. Вони привітали першу публікацію Дмитра Борзяка (оповідання «Під дощ» у журналі «Всесвіт»). Не залишилася вона поза увагою й Миколи Хвильового – він надіслав вітального листа авторові.