12 червня  народилася Євгенія Семенівна Мірошниченко

«Училася я на токаря, а стала співачкою…» Є. С. Мірошниченко

Українська оперна співачка, педагогиня Євгенія Семенівна Мірошниченко народилася 12 червня 1931 р. у селі Перше Радянське (нині – с. Графське) Чугуївського району Харківської області. Навчалася у Харківському ремісничому училищі. Брала участь у художній самодіяльності – спочатку танцювала, потім співала в хорі. Після закінчення училища працювала слюсарем-складальником першого розряду на Харківському електромеханічному заводі. Лише в 1951 році вона вступила до Київської консерваторії у клас досвідченої педагогині Марії Донець-Тессейр, яка не лише вчила її співати, а й впливала на формування особистості, допомагала порадами, підтримувала морально і навіть матеріально. Марія Донець-Тессейр підготувала Євгенію Мірошниченко до надскладного Міжнародного конкурсу вокалістів у Тулузі (Франція), де вона стала лауреаткою і одержала Велику премію й кубок міста Парижа. Випускний іспит у консерваторії, навесні 1957 р., одночасно виявився дебютом Євгенії Мірошниченко на сцені уславленого Київського театру опери та балету, з яким вона назавжди пов'язала свою долю. У 1961 р. стажувалася у міланському театрі «Ла Скала». Майже 40 років Євгенія Мірошниченко вважалася абсолютною примадонною театру, зачаровуючи людей не лише унікальним голосом, але й безмежним акторським обдаруванням. Одна за одною у репертуарі Євгенії Семенівни з'являються партії Венери («Енеїда» Миколи Лисенка), Мюзетти («Богема» Джакомо Пуччіні), Стасі («Перша весна» Германа Жуковського), Цариці ночі («Чарівна флейта» Вольфганга Амадея Моцарта), Розіни («Севільський цирульник» Джоаккіно Россіні), Джільди («Ріголетто» Джузеппе Верді), Лакме (однойменна опера Лео Деліба), Церліни («Фра-Дияволо» Даніеля Обера), Лейли («Шукачі перлів» Жоржа Бізе) та ін.