Український музикознавець, редактор, критик, журналіст, культурно-громадський діяч Михайло Іванович Головащенко народився 20 листопада 1923 року в селі Кримках (нині Лиманського району Донецької області). Пережив голод 1933 року, був учасником бойових дій під час Другої світової війни, де отримав поранення та контузії. У повоєнний час здобув музичну освіту в Івано-Франківському музичному училищі, згодом навчався на факультеті журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
Упродовж 49 років працював у редакції газети «Культура і життя» (Київ). У 1961–1963 рр. працюючи науковим співробітником Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, займався дослідженням минулої та сучасної української національної культури та основних жанрів мистецтва.
Писав сценарії документальних фільмів, брав участь у радіо- і телепередачах. У 1997 р. М. І. Головащенка було висунуто на здобуття Державної премії України імені Тараса Шевченка. Нагороджений багатьма державними нагородами, зокрема орденів Богдана Хмельницького, Вітчизняної війни ІІ ступеня, почесного звання Заслужений діяч мистецтв України (1995); член Національної Спілки журналістів України (1960), лауреат премії О. Білецького у галузі літературно-художньої критики (1989).
Творчість Михайла Івановича присвячена переважно музичному мистецтву і видатним митцям України, зокрема талановитим співакам і бандуристам. Він підготував і видав солідні книги про славетних українських співаків Олександра Мишугу, Соломію Крушельницьку, Модеста Менцинського та інших, здійснив літературний запис своєрідного підручника для студентів музичних закладів вищої освіти «Практичні основи вокального мистецтва» народного артиста України, професора Михайла Микиші. Його перу належить буклет «Український народний хор імені Г. Верьовки» та двотомник «Феномен Олександра Кошиця».
Усе своє життя Михайло Головащенко присвятив популяризації імені Соломії Крушельницької. В його архіві зберігаються листи, спогади, рецензії, оригінальні фотографії, особисті речі співачки, платівки, на яких записані твори у виконанні Соломії Крушельницької, музикознавчі статті й розвідки про неї. Ці матеріали стали основою двотомного видання «Соломія Крушельницька: Спогади, матеріали, листування / Упорядкування, вступна стаття, коментарі М. Головащенка, Київ, 1978–1979». Упродовж багатьох років ця праця залишається основною джерельною базою для дослідників життя і творчості Соломії Крушельницької.
Михайло Іванович був одним з фундаторів та ініціаторів створення Музею Соломії Крушельницької. Ще у 1980-х рр. він передав частину свого архіву до Музею; більшість цих матеріалів представлені в постійній експозиції. Дослідник мав намір передати матеріали про Соломію Крушельницьку зі свого архіву до львівського Музею співачки. На жаль, за життя йому не вдалося цього зробити. Заповіт Михайла Івановича виконав його син Тарас, який передав архів свого батька у фонди Музею.
Помер Михайло Іванович Головащенко 12 грудня 2005 року.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел