Витоки ветеринарної освіти Харкова сягають далекого 1804 року, коли 5 листопада Олександр І підписав статут майбутнього Імператорського університету. Відповідно до нього у складі «Відділення лікувальних наук» передбачалася посада професора лікування тварин. Відтак з часу відкриття Імператорського Харківського університету (ІХУ) розпочала свою діяльність і кафедра лікування тварин (скотолікування), керівником якої 14 вересня 1805 р. був призначений Франц Пільгер, «геніальний ветеринар і лікар», відомий німецький професор, автор низки драматичних творів.
20 січня 1839 р. міністр освіти Російської імперії видав наказ, згідно з яким при Імператорському Харківському університеті належало відкрити практичну ветеринарну школу. Такий заклад було відкрито 1 вересня 1839 р. у двоповерховій споруді на Сумській дорозі, окремо від університетських будівель на околиці тогочасного Харкова. Засновником і директором школи був Карл Вишневський, відомий польський професор ветеринарії, вправний організатор навчальної справи, завдяки «наполегливості якого вона розквітла і почала приносити значну користь краю».
1 серпня 1851 р. згідно з височайшим імператорським повелінням та з наказом міністра народної освіти на базі практичної ветеринарної школи було відкрито Харківське ветеринарне училище, а у місті за менш ніж півсторіччя започатковано ще один центр вищої освіти. Училище належало до «навчальних закладів першого розряду», тобто до вищих закладів освіти, оскільки випускники отримували дві кваліфікації: науково-практичну – «ветеринарний лікар» та практичну – «ветеринарний помічник».
6 жовтня 1851 р. в училищі розпочалося читання лекцій, і цей день, на думку професора Аркадія Раєвського, став днем його фактичного відкриття. Першим директором був призначений професор Наполеон Галицький, один із найбільш відомих ветеринарних діячів тогочасної Європи. Саме завдяки його невтомній діяльності упродовж перших найскладніших 17 років вдалося перетворити Харків на центр ветеринарної освіти, а заклад не лише вберегти від закриття, а й підготувати базу до створення Ветеринарного інституту.
8 травня 1873 р. згідно з затвердженим імператором Положенням ветеринарне училище було реформоване у Харківський ветеринарний інститут (ХВІ) – вищий «науково-практичний» заклад «освіти вчених ветеринарів». З 1891 р. його професорсько-викладацький склад був прирівняний до прав університетських викладачів, а 30 січня 1914 р. Ветеринарному інституту було присвоєно назву «Харківський ветеринарний інститут імператора Миколи І».⠀У 1851/1852 навчальному році три професори-поляки Наполеон Галицький, Георгій Полюта і Георгій Вітович підготували перших випускників: 7 ветеринарних лікарів і 5 ветеринарних помічників, а на 1 січня 1918 р. у Ветеринарному інституті 46 викладачів навчали 554 студенти.
Невдовзі розпочалася кардинально інша сторінка в історії навчального закладу, в науково-педагогічній діяльності працівників, і тільки завдяки їх титанічним зусиллям вдалося зберегти й примножити традиції, а факультету ветеринарної медицини зустріти своє третє сторіччя.
Наразі факультет ветеринарної медицини входить до складу Державного біотехнологічного університету (ДБТУ) та налічує сім кафедр, де ведуть свою науково-педагогічну діяльність 72 науковці. Наукова бібліотека ДБТУ щиро вітає факультет ветеринарної медицини – студентів, випускників усіх років, лаборантів, викладачів, доцентів, професорів зі святом! Бажаємо миру, здоров'я, натхнення та наснаги у праці!
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел
Створено: вересень, 2025