13 вересня ‒ День українського кіно

У другу суботу вересня в Україні щорічно відзначається день українського кіно відповідно до Указу Президента України від 12.01.1996 р. № 52/96. Цьогоріч це свято припадає на  14 вересня.

Український кінематограф бере початок ще з кінця ХІХ століття, коли в 1893 році механік Одеського університету Йосип Тимченко на три місяці раніше за Едісона й більше ніж за рік раніше братів Люм'єрів сконструював кінознімальний та кінопроєкційний апарати. Кілька років по тому, в Харкові Альфред Федецький зняв кілька короткометражних картин і 2 грудня 1896 у приміщенні Харківського оперного театру (тепер обласна філармонія) провів перший в Україні публічний кіносеанс.

На час винайдення кіно вважалося атракціоном, «рухомою фотографією»; воно багато запозичувало з літератури та театру. В Україні ігрові стрічки з’явилися 1907 року, з 1909 почали випускались комедії, драми, водевілі з репертуару та у виконанні акторів українських театрів: «Шельменко-денщик», «Москаль-чарівник», «Ніч перед Різдвом». Існували невеликі студії в Катеринославі (Дніпро), Одесі, Києві.

Потім були по-справжньому революційні для українського кіно 20-ті роки ХХ століття, коли з'явилися фільми Довженка «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930).

З появою звуку український кінематограф отримав нове дихання. У 1930-х роках Іван Кавалерідзе знімає «»Коліївщину» (1933), «Прометея» (1935), «Наталку Полтавку» (1936), «Запорожця за Дунаєм» (1937).

Після Другої світової війни, попри жорстку цензуру й тиск з боку тоталітарної держави, на екрани кінотеатрів виходять фільми Леоніда Осики, Сергія Параджанова, Юрія Іллєнка та інших визначних українських кінорежисерів, де й досі немеркнучим світлом сяють зірки акторського таланту Івана Миколайчука та Леоніда Бикова, Лариси Кадочникової та Ади Роговцевої, Богдана Ступки та Костянтина Степанкова.

У новітній час, попри всі перешкоди, наше кіно продовжує не просто жити, а й набирати обертів світового масштабу. Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну було складно думати про щось інше, не пов'язане з війною. Однак, Рада з державної підтримки кінематографії проаналізувала ситуацію і зробила висновки: потрібно тримати культурний фронт, зокрема кінематографічний. Результатом стали світові прем'єри на міжнародних кінофестивалях із кількахвилинними оваціями. Наприклад, світова прем’єра історичної драми «Щедрик» режисерки Олесі Моргунець-Ісаєнко відбулася навесні 2022 року у Варшаві під час благодійного кіномарафону CinemAid Ukraine. У лютому 2023-го у США теж пройшло кілька благодійних показів, у січні ‒ в Ізраїлі. А під час Венеційського міжнародного кінофестивалю 7–8 вересня 2022 року пройшли українські дні за ініціативи Держкіно України. 7 вересня відбулася світова прем'єра в конкурсній програмі «Горизонти» фільму «Люксембург, Люксембург». Режисер стрічки Антоніо Лукіч, виконавці головних ролей брати Насірови (Аміл Насіров ‒ випускник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка (нині Державний біотехнологічний університет), а також кастинг-директорка Алла Самойленко (мати офіцера полку «Азов» Іллі Самойленка). Фільм за перший вікенд зібрав 5,5 мільйона гривень. Прем'єру документального фільму «Свобода у вогні» разом із режисером Євгеном Афінеєвським відвідали військова кореспондентка Наталія Нагорна та дружина бійця «Азова» Анна Зайцева, якій вдалося евакуюватися з Маріуполя. «Мавка. Лісова пісня», яка вийшла 2 березня 2023 року, стала найкасовішим українським фільмом незалежності зі зборами в понад 150 мільйонів. Лише за перший тиждень прокату стрічка зібрала 25 мільйонів переглядів, а за п’ять тижнів – майже 100 мільйонів. Історія довела, що геніальні роботи часто народжуються у складні часи.

У 2024 році вийшло чимало цікавих українських фільмів: «Ми, наші улюбленці та війна» (розповідає історії людей та їхніх домашніх тварин під час війни); «Будинок "Слово": Нескінченний роман» (показане життя українських письменників, поетів, режисерів та художників у Харкові, коли Радянським Союзом правив Йосип Сталін). Також варто подивитися такі стрічки: «Крашанка» і «Ми були рекрутами».

Українське кіно сьогодні представлене практично на кожній міжнародній платформі та стало доступнішим для глядача у світі.

Дякуємо всім митцям, для кого кіно стало справою життя, а українське кіно є голосом майбутньої Перемоги!

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел