4 березня народився Олексій Васильович Чечоткін 

Після закінчення школи О. В. Чечоткін вступив до зооветеринарного технікуму ім. Плеханова Грязинського району Липецької області, який закінчив у серпні 1949 року. З вересня 1949 по серпень 1950 року Олексій Васильович працював у райсільгоспвідділі при Уразівському райвиконкомі Бєлгородської області на посаді в. о. лікаря-епізоотолога. У 1950 році він вступив до Харківського ветеринарного інституту, який закінчив у 1955 році з відзнакою.

Через велику схильність до наукової роботи після закінчення інституту Олексій Васильович був рекомендований Вченою Радою до наукової роботи та подальшого вступу до аспірантури при кафедрі органічної та біологічної хімії Харківського ветеринарного інституту, де навчання з 1955 по 1958 рік. У ці роки в Харківському ветеринарному інституті вдалося створити певний потенціал у справі підготовки як науковців, так і ветеринарних фахівців для сільського господарства.

В інституті вдало застосовувалась практика перебудови та активізації науково-дослідної роботи із залученням студентів-відмінників та передових ветеринарних лікарів-практиків.

Науковим керівником і наставником Олексія Васильовича стала відомий вчений, доктор біологічних наук, професор Олена Сергіївна Савронь. На той час на кафедрі, яку очолювала О. С. Савронь, існувала потужна наукова біохімічна школа, до якої долучився і став її окрасою молодий вчений О. В. Чечоткін. Олексій Васильович поринув у науково-дослідну роботу. О. С. Савронь та її учні зробили значний внесок у вивчення вікової і функціональної біохімії різних видів сільськогосподарських птахів, свиней і великої рогатої худоби з урахуванням технології виробництва продуктів тваринництва, факторів білкової, амінокислотної та вітамінної годівлі тварин, стимуляції процесів росту і розвитку. Темою досліджень О. В. Чечоткіна було вивчення функціональної активності печінки курей з різним напрямком продуктивності.

У 1959 році в Харківському ветеринарному інституті він успішно захистив дисертацію з присудженням ступеня кандидата біологічних наук. З 1958 по 1960 рік Чечоткін О. В. працював асистентом кафедри органічної та біологічної хімії Харківського ветеринарного інституту, з 1960 по 1962 рік після об'єднання ветеринарного та зоотехнічного інститутів – асистентом кафедри хімії та біохімії Харківського зооветеринарного інституту, а вже з 1962-1971 рр. – доцентом кафедри хімії та біологічної хімії Харківського зооветеринарного інституту.

Професійно займаючись педагогічним процесом, О. В. Чечоткін з великим ентузіазмом продовжує науково-дослідну роботу. Його цікавлять найважливіші проблеми біологічної хімії, пов'язані з білками та нуклеїновими кислотами. Також науковець займається проблемами сільськогосподарської біохімії, а тому пов’язує вивчення обміну білків і нуклеїнових кислот з явищем гетерозису як методу підвищення продуктивності тварин.

О. В. Чечоткін у своїх наукових пошуках співпрацював з провідними фахівцями інших наукових центрів: Харківського Національного університету ім. В. Н. Каразіна (Є. В. Паріна, П. А. Каліман, Є. Є. Перський, В. Г. Шахбазов та ін.), Харківського Національного медичного університету (А. М. Утевський, І. Ф. Паскевич), Інституту птахівництва УААН (Ю. Н. Батюжевський, В. Ф. Каравашенко, М. І. Сахацький), Національного наукового центру «Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини» (В. І. , В. Д. Шуляк, Н. В. Кленіна).

Його інтенсивна та успішна наукова робота завершилась захистом докторської дисертації на тему «Обмін білка та нуклеїнових кислот в тканинах курей в залежності від віку, фізіологічного стану організму, гетерозису та умов середовища» у 1968 році у Харківському зооветеринарному інституті, а вже в 1970 році йому присуджено науковий ступінь доктора біологічних наук з курсу органічної та біологічної хімії.

І після захисту докторської дисертації О. В. Чечоткін ще активніше займається науково-дослідною роботою. Він створює наукову школу з вивчення обміну білків та нуклеїнових кислот в органах і тканинах птиці, біоенергетичних процесів у мітохондріях клітин птиці та ссавців.

Протягом 1971-1977, 1977-2002 років був завідувачем кафедри органічної і неорганічної хімії; хімії та біохімії сільськогосподарських тварин. У 1972 році йому надано вчене звання професора по кафедрі хімія і біохімія.

Під керівництвом О. В. Чечоткіна співробітниками кафедри хімії і біохімії були розроблені біохімічні основи нових (нетрадиційних) способів годівлі птахів і великої рогатої худоби, гідрохімічні основи ведення ставкового рибництва в господарствах Харківської області (1997-2002 рр.).

О. В. Чечоткін – автор більш ніж 130 наукових робіт, опублікованих в Україні та за кордоном. Матеріали його наукових досліджень апробувалися на шести Всесоюзних і семи республіканських біохімічних з’їздах, V Міжнародному біохімічному конгресі (О. В. Чечоткін, О. С. Савронь, 1961 р.), ХІІІ Всесвітньому конгресі з птахівництва (О. В. Чечоткін, Г. І. Кисельов, 1966 р.), ряді симпозіумів і конференцій. Враховуючи великий досвід в організації наукових досліджень та високий ступінь ерудиції в галузі біохімії, Чечоткін О. В. багато років був членом ВАК СРСР та членом ВАК України.

О. В. Чечоткін – не лише видатний вчений, а й висококваліфікований та досвідчений педагог, вихователь. Він майстерно читав лекції, велику увагу приділяв удосконаленню навчального процесу. Під його редакцією в 1982 році був випущений підручник «Биохимия животных», два видання «Практикум з біохімії сільськогосподарських тварин» (1967, 1980 рр.) та «Практикум з біохімії тварин» (іспанською мовою для студентів Карибського басейну, 1984 р.) підручник «Біохімія сільськогосподарських тварин» (2000 р.), а також різноманітні методичні розробки та методичні посібники для навчання студентів.

Заслуги О. В. Чечоткіна у трудовій, науково-педагогічній та громадській діяльності відзначені урядом кількома почесними грамотами, медаллю «За доблесний труд» та знаком «Відмінник вищої освіти». У 2001 році йому присуджено почесне звання «Заслужений працівник освіти України». Олексія Васильовича любили й поважали як співробітники кафедри, яку він очолював більш як 30 років, так і співробітники академії, студенти.

Основними напрямками його наукових досліджень були обмінні процеси білків і нуклеїнових кислот в органах і тканинах, біоенергетичні процеси в мітохондріях клітин птиці та ссавців. Олексій Васильович мав великий досвід в організації наукових досліджень та високий рівень ерудиції в області біохімії й тому багато років був членом ВАК СРСР та членом ВАК України. О. В. Чечоткін має близько 120 наукових та навчально-методичних публікацій. Під його керівництвом виконано і захищено 12 дисертацій на ступінь кандидата біологічних наук і одна – на ступінь доктора біологічних наук.

23 травня 2002 року Олексій Васильович Чечоткін пішов із життя.

У репозитарії ДБТУ розміщено біобібліографічний покажчик наукових праць О. В. Чечоткіна за 1958-2002 роки, який було створено до 90-річчя від дня народження. Видання розраховане, на науковців та спеціалістів у галузі сільського господарства, студентів, аспірантів та викладачів відповідних закладів освіти, широкий загал читачів. Детальніше знайомтеся https://repo.btu.kharkov.ua/handle/123456789/10011  

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Створено: березень, 2025