1 серпня народився Григорій Йосипович Майфет
Український письменник, літературознавець, критик, перекладач Григорій Йосипович Майфет народився 1 серпня 1903 р. у м. Ромни у родині священника. Здобув хорошу освіту у Полтавській духовній семінарії та фах вчителя математики у Полтавському Інституті народної освіти (1921-1924).
Активна літературно-критична діяльність Г. Майфета поєднувалася з викладанням математики в школах та технікумах міста і навчанням в аспірантурі Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, де у 1930 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Творчість Мирослава Ірчана». У 1934 р. був доцентом-викладачем західноєвропейської літератури у Полтавському педагогічному інституті. Вивчав джерела в оригіналі, оскільки вільно володів англійською, французькою, німецькою, іспанською та італійською мовами. Упродовж 1925-1934 рр. написав понад 100 літературно-критичних статей та монографій із проблем української та світової літератури. Серед них «Матеріали до характеристики творчості П. Г. Тичини», «Природа новели», «Із студій над поетичними варіантами» (про М. Рильського у зб. «Культура українського слова»). Автор новел «Привиди. Ескізи» (1913-1957), «Двічі кохана», «Сповідь» (1944), сатиричні оповідання «Міна уповільненої дії» (1963), «Тріо Чайковського» (1968).
Володіючи кількома європейськими мовами, Григорій Майфет досліджував переклади, зокрема творів Т. Шевченка («Англійські переклади з Шевченка», 1927; «Шевченко в французькій інтерпретації», 1928; «Композиційна архітектоніка поезії «Мені однаково» та її відтворення в німецькому й англійському перекладах», 1929).
На піку творчого злету Григорій Майфет став жертвою сталінського терору. 5 грудня 1934 р. він був заарештований за звинуваченнями в «активній участі в організованій контрреволюційній діяльності» та у «навмисному викривленні історії української літератури». 27-28 березня 1935 р. він разом із багатьма іншими відомими літераторами був засуджений до 10 років концтаборів. Після відбуття покарання, не маючи житла та роботи за фахом, від 1946 р. жив у с. Канін Ніс на р. Печора. Григорій Майфет працював нормувальником будівельної контори річкового пароплавства.
25 грудня 1950 р. його вдруге заарештували (як писав, «на тій підставі, що вже був репресований і є соціально-ворожим елементом»), був засуджений до заслання на довічне спецпоселення під наглядом органів Держбезпеки без права на повернення до України. У 1955 р. влада дозволила йому повернутися до рідної Полтави, але всіляко заважала отримати житло і роботу за фахом. Через складні життєві обставини він повернувся на місце заслання.
Після реабілітації 1965 р. та поновлення у СПУ він знову занурився у літературну працю. Упродовж 1966-1968 рр. було опубліковано 70 його кінорецензій та статті про С. Цвейга. У 1967 р. КДБ перехопив текст «Ювілейних роздумів» до 50-річчя Жовтневої революції з критикою діяльності комуністичної партії та заборонив йому друкуватися. Зневірений у пошуках справедливості, зацькований постійними підозрами та матеріальними труднощами, Григорій Майфет 13 вересня 1975 р. покінчив життя самогубством.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел