«Все на землі, все треба берегти –
І птаха й звіра, і оту рослину,
Не чванься тим, що цар природи ти –
Бо врешті, ти його частинка.
Друже мій, люби життя,
Люби людей, природу,
А кривду кинь у забуття,
Як камінь в тиху воду.»
Б. Лепкий
Щороку 5 червня світова громадськість відзначає Всесвітній день навколишнього середовища (World Environment Day). Цей день вважається однією з найважливіших подій екологічного календаря і щорічно святкується в більш ніж 100 країнах світу. Відзначення Всесвітнього дня навколишнього середовища допомагає привернути увагу суспільства до проблем довкілля, підкреслює гостру потребу у зміні відношення людини до природи, підвищує екологічне виховання громадян.
Саме в цей день, 5 червня 1972 р., у Стокгольмі відкрилася Конференція ООН із проблем навколишнього середовища, за результатами якої створено Програму ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). У 2000 р. в цей день розпочато програму ООН «Тисячоліття довкілля – приступити до дій». Програма є ще одним нагадуванням людству про його роль в охороні довкілля.
Цьогоріч Всесвітній день довкілля приєднується до кампанії #BeatPlasticPollution, очолюваної ЮНЕП (основний орган ООН у сфері охорони навколишнього середовища), спрямованої на припинення забруднення пластиком.
Щороку у світі виробляється понад 380 мільярдів кілограмів пластику, поряд з тим, лише 9% всього виробленого пластику переробляється, а решта стає відходами, які потрапляють у наші річки, океани та землі.
Розклад пластику, залежно від клімату та складу, може тривати від 450 до 1000 років.
Забруднення пластиком проникає в кожен куточок планети – навіть у наші тіла у вигляді мікропластику.
Сьогодні наша країна – це величезний екологічний полігон, який потребує фахівців та науковців, які б могли вирішити серйозні екологічні виклики, що стоять перед Україною. Війна вплинула на кожний компонент довкілля – тваринний і рослинний світ, воду, повітря, ґрунт. Наслідки цього негативного впливу будуть довгостроковими та матимуть не лише локальний, а й глобальний характер.
Український екорух Let’s do it Ukraine звертається до суспільства з ключовим закликом: екоцид ‒ це не просто екологічна криза. Це злочин проти життя, який уже сьогодні впливає на здоров’я мільйонів людей, майбутнє дітей та екологічну стійкість світу. Забруднені водойми, знищені ліси, отруєні ґрунти ‒ це не віддалена загроза, а те, що вже стало частиною нашої реальності.
Всесвітній день охорони навколишнього середовища ‒ це не свято, а нагадування: діяти треба сьогодні, щодня, кожному. Екоцид залишає після себе мертві річки, отруєний ґрунт, спустошені ліси ‒ краде майбутнє у кожного континенту. Там, де зникає природа, слабшають нації. Там, де мовчить людство, дихає попіл. Захист довкілля ‒ це стратегія виживання цивілізації. І лише глобальна екологічна свідомість, сміливе лідерство та рішучі міждержавні дії здатні відновити планету й людську гідність. Протидіяти екоциду може кожен для цього необхідно приєднуватися до екологічного життя та ставати на шлях до сталого розвитку. Маленькі кроки можуть мати великий вплив. Пам'ятаймо, що лише разом ми можемо вберегти довкілля, адже наше майбутнє залежить саме від нас!
Всесвітній день охорони навколишнього середовища – це ще один спосіб привернути увагу світової спільноти до проблем та наслідків, які несе собою війна в Україні.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: червень, 2025
Наукова бібліотека ДБТУ пропонує вам ознайомитися з віртуальним оглядом «Живої природи душа промовляє: Ви мене збережіть!» та віртуальною виставкою «Майбутнє планети в наших руках». Приємного перегляду!
‼️ Інтелектуальна скарбничка
Факти, які не можна ігнорувати:
Україна ‒ найзамінованіша країна світу: станом на 2025 рік, понад 174 000 км² території України потенційно забруднено мінами та вибухонебезпечними предметами. Це становить близько 30% площі країни, що ускладнює доступ до природних ресурсів і створює загрозу для життя та здоров’я населення.
Масштабні лісові пожежі: за період з 2022 по 2025 роки внаслідок бойових дій знищено понад 3 мільйон гектарів лісів. Це еквівалентно площі Кіпру, що призводить до втрати біорізноманіття та збільшення викидів вуглецю в атмосферу.
Забруднення водних ресурсів: після підриву Каховської ГЕС у 2023 році, понад 14 мільярдів кубометрів води спричинили затоплення значних територій та перенесення забруднюючих речовин у північно-західну частину Чорного моря. Це створює ланцюг екологічних проблем, що вже впливають на екосистеми Мармурового, Егейського та Середземного морів.
Військові відходи: станом на 2025 рік, на території України накопичено понад 1,5 мільйона тонн військових відходів, включаючи залишки боєприпасів та техніки. Це створює додаткове навантаження на екосистеми та потребує термінових заходів з утилізації та переробки.
Загибель фауни: внаслідок екологічних катастроф, зокрема розливу 4 300 тонн мазуту в Чорне море, загинули понад 15 000 птахів і тисячі морських ссавців, включаючи дельфінів. Це свідчить про масштабну втрату біорізноманіття в регіоні.
Екологічні мігранти: за даними ООН, щороку понад 23 мільйони людей у світі змушені залишати свої домівки через екологічні катастрофи. Україна не є винятком, і внутрішнє переміщення населення через екологічні загрози стає все більш актуальним.
Промислове забруднення: Україна посідає четверте місце у світі за рівнем економічних збитків від забруднення повітря, основними джерелами якого є підприємства добувної та переробної промисловості. Це призводить до значних витрат на охорону здоров’я та зниження якості життя населення.
Станом на 2025 рік Азовське море перебуває в критичному екологічному стані через масштабні бойові дії та руйнацію фільтраційних систем промислових підприємств, що опинилися на тимчасово окупованих територіях. Внаслідок збройної агресії значна частина узбережжя, зокрема у районах Маріуполя та Бердянська, зазнала техногенних навантажень, а промислові стоки без очищення потрапляють у воду. У зв'язку з окупацією, українські фахівці не мають доступу до об’єктів моніторингу, тому неможливо повноцінно оцінити рівень забруднення, біорізноманіття та вплив на екосистему моря. Азовське море залишається однією з найвразливіших водних зон України з невизначеним рівнем ризиків для довкілля та здоров’я населення.
Російська агресія завдала значної шкоди флорі та фауні національних природних парків України, особливо тих, що опинилися під окупацією або в зоні бойових дій. Зокрема, знищено тисячі гектарів лісу в парках «Кремінські ліси», «Святі гори», «Білобережжя Святослава» та Чорнобильському біосферному заповіднику. Пожежі, спричинені вибухами боєприпасів, призвели до загибелі великої кількості видів флори та фауни, включаючи ті, що занесені до Червоної книги України. Загалом, війною уражено понад 20% природоохоронних територій України, включаючи 812 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 0,9 мільйона гектарів.
Довкілля не має кордонів. Екоцид в одній країні ‒ це біль усього світу.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Створено, червень, 2025