27 лютого народився Георгій Гарас

«У роботах Гараса ‒ барвистість і розкіш народного і власноруч створеного узору, його геометричні узори-мотиви горизонтальні, вертикальні, часто поєднуються у найнесподіваніших варіаціях і зачудовують веселковим багатством фарб і вишуканою пишнотою.» Юхим Гусар, журналіст, краєзнавець.

Український художник-орнаменталіст, майстер народної творчості Георгій Олексійович Гарас народився 27 лютого 1901 року в містечку Вашківці Чернівецької області, де й провів більшу частину життя. З самого дитинства прагнув навчатися, але на заваді ставали матеріальні проблеми. 1912 року, коли батько Георгія Гараса поїхав до Канади заробітчанином та надіслав звідти гроші, Георгієві пощастило вступити до щойно відкритої Вашківецької гімназії. Та навчатися довелося недовго, бо на початку першої імперіалістичної війни батька майбутнього художника – як підданого Австро-Угорщини – кидають у табір військовополонених, і весь тягар утримання сім’ї лягає на плечі найстаршого сина Георгія.  Проте і тоді у вільний час юнак займається малюванням. Повністю присвятити себе мистецтву Георгій Гарас зміг після закінчення Другої світової війни, під час якої він потрапив на два місяці до румунського концтабору за картини, на яких зобразив агресорів. Заповітною мрією Гараса був жанровий живопис, але згодом митець переконується, що покликання його ‒ орнамент. Буковинці здавна є майстрами вишивання і килимарства. Кмітливий хлопець ще змалку приглядався, як матуся вишиває, навіть брався й собі мережити подібні зразки на папері. Буваючи в Чернівцях, любив відвідувати ярмарки та базари, приглядався до людей та до їхнього одягу. Там він бачив веселкове багатство буковинських візерунків. Поміж них спостеріг і чужинські впливи.