«Я свою долю колисав на вітті, Карпати й Прут – мої шляхи й світи. Мені судилося у ріднім світі Щодня рости, сягати висоти….» Михайло Ткач.
Видатний український поет, кінодраматург, критик Михайло Ткач народився 26 листопада 1932 року в селі Лукачани Кельменецького району Чернівецької області в селянській родині. У 1947 році закінчив семирічну школу і батьки вирішили, що Михайло має вчитися на фельдшера. На той час професія медика була чи не найпрестижнішою.
У 1950 році закінчив Чернівецьку фельдшерсько-акушерську школу за спеціальністю «Фельдшер» і працював помічником головного санітарного лікаря Кельменецької районної санепідемстанції. Вірші почав писати ще в медичному училищі, а друкувався з 1950 року в районній та обласних газетах. Уже перші твори юнака засвідчили поетичне обдарування автора, його власний стиль. Вірші вирізнялися пісенністю. У 1951 році вступив до Чернівецького медінституту (з 1997 року перейменований в Буковинську державну медичну академію), який закінчив у 1957 році.
Медицина певною мірою була обрана батьками поета-початківця. Проте, вже бувши студентом медичного інституту, він відчув непереборний потяг до літератури. В 1956 році у видавництві «Молодь» в Києві побачила світ перша збірка віршів «Йдемо на верховини», а в 1957 році друга збірка «На перевалі». У травні цього ж року М. Ткача прийняли до Спілки письменників. Батьки змирилися з літературним покликанням сина, і він став журналістом обласної газети, водночас очолив літературне об'єднання. А у серпні 1958 року в Чернівцях було створено письменницьку організацію і письменника обрано першим її керівником.
М. Ткачу бракувало філологічної освіти, і з вересня 1959 року Михайло Ткач – студент Вищих літературних дворічних курсів при Літературному інституті ім. Горького в Москві. До Чернівців він не повернувся після закінчення курсів, а обрав – Київ. Переважну частину київського періоду творчого життя забрала робота на кіностудії ім. Олександра Довженка, у Державному Комітеті кінематографії, на кіностудії хронікально-документальних фільмів. Михайло Ткач – автор кільканадцяти поетичних збірок. Після двох перших збірок «Йдемо на верховини», «На перевалі» вийшли у світ: «Житний вінок», «На смерекових вітрах», «Пристрасть», «Повернення», «Поворот землі», «Серед літа» та інші. Кілька книжок поет видав у 80-х роках ХХ ст., зокрема «Небо твоїх очей. Вірші, поеми» (1982), «Крок за обрій» (1982) та інші.
У 1981 році дебютував у прозі (повість «Хліб з добрих рук», оповідання). Він написав декілька сценаріїв: художнього фільму «Серед літа»; фільму-опери «Наймичка»; короткометражних документальних фільмів; повнометражних документальних фільмів: «Леся Українка», «Радянська Україна», «Про дружбу співа Україна». За сценарій фільму «Радянська Україна» в 1973 році відзначений Державною премією УРСР імені Т. Г. Шевченка. М. Ткач автор кінопоеми «Руки на штурвалі».
Київ – це його доля, утвердження імені в поетичному пісенному жанрі. Це співпраця з такими особистостями, як Платон Майборода, Олександр Білаш, Євген Станкевич, Ігор Шамо та Ігор Поклад, Олександр Злотник, Левко Дутківський та ін. Поет-пісняр збагатив сучасну літературу чудовою лірикою, знаний не лише в Україні, а й поза її межами. На вірші поета створено кілька десятків пісень. Найвідоміші з них: «Якщо любиш – кохай», «Зоряна ніч», «Ясени», «Марічка», «Сніг на зеленому листі», «На щастя, на долю», «Диво-сторона», «Коли нема того, що любиш», «Небеса очей твоїх». Ці пісні співав народ і найкращі виконавці країни – Дмитро Гнатюк, Микола Кондратюк, Анатолій Мокренко.
В 1993 році відзначений званням «Заслужений діяч мистецтв України». У 2002 році Ткач М. М. отримав звання «Народний артист України». Михайло Ткач – один з перших буковинських лауреатів Державної премії ім. Т. Г. Шевченка. Помер Михайло Миколайович Ткач 3 квітня 2007 року.
В Чернівцях існує вулиця Михайла Ткача. Відкрита меморіальна дошка на будинку в якому мешкав у Чернівцях Михайло Ткач. Меморіальна дошка поетові також прикрашає фасад палацу «Академічний». На дошці розміщено такий текст: «Михайло Ткач – поет-пісняр, в 1951-1957 рр. навчався в Чернівецькому медичному інституті, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка».
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел