Embedded Files
Український зоолог, громадський діяч, доктор сільськогосподарських наук, професор Віктор Григорович Аверін народився 18 жовтня 1885 року в селі Чепіль на Харківщині в родині дрібного поміщика. У 1912 році закінчив природне відділення фізико-математичного факультету Харківського університету. Ще в студентські роки зацікавився зоологією, а також займався громадською діяльністю. У 1906 році разом з В. І. Талієвим організовує студентський гурток любителів природи при Харківському університеті, а пізніше активно бере участь в одній з перших природоохоронних громадських організацій – Харківському товаристві любителів природи, у 1916 році обирається головою товариства по зоологічній частині.
У 1915 р. Віктор Аверін за сумісництвом почав працювати на посаді асистента в Харківському сільськогосподарському інституті на кафедрі зоології та ентомології. У 1920-1922 рр. викладав мисливство, з 1927 р. – біологію лісових звірів і птахів.
У кінці 1917 року разом з братом Всеволодом, відомим художником-анімалістом, Віктор Аверін підіймає перед місцевою Радою робітничих, солдатських і селянських депутатів питання про захист дичини Харківщини від винищення в революцію, створює в Харкові Демократичне суспільство мисливців і рибалок, яке і стало ядром Всеукраїнського союзу мисливців і рибалок. На першому установчому з’їзді товариства Віктор Григорович був обраний (1921-1924 роки) Першим головою ВУСМР, а пізніше його першим почесним членом. У 1923 році В. Г. Аверін – організатор 1-го з’їзду трудових рибалок УРСР.
У 1926-1928 рр. Віктор Григорович Аверін редагував збірник «Захист рослин».
Як редактор журналів «Мисливство та рибальство», «Полювання та природа на Україні», активний автор журналу «Український мисливець та рибалка» і газети «Радянський мисливець та рибалка», він залучає до співпраці відомих українських і російських зоологів, діячів охорони природи: О. Браунера, М. Шарлеманя, О. Нікольського, Б. Житкова, Г. Кожевникова, письменників – Остапа Вишню, Ф. Чумало, Д. Уралова. Друком виходили статті не тільки про полювання або зоологію, але й на природоохоронні теми. Кажуть, що тему для «Мисливських усмішок» Остапу Вишні порадив саме Віктор Григорович Аверін.
Віктор Григорович Аверін був одним із ключових організаторів становлення та розвитку мисливського господарства в Україні, розвитку мисливствознавчих досліджень та створення згаданої вище науково-дослідної станції мисливського господарства (з 1929 р.). За активної участі Віктора Аверіна створюються заповідники Білосарайська коса, Провальський степ, він неодноразово брав участь у захисті Асканії-Нови. Чимало він зробив для розвитку юннатського руху в 30-ті роки, завідуючи відділом юннатів Харківського Палацу піонерів.
Більше як 40 статей вченого присвячено питанням охорони природи, заповідної справи та мисливського господарства.
Віктор Григорович представляв УРСР у 1929 році на І Всеросійському з’їзді з охорони природи, де виступив з ґрунтовною доповіддю про становище природоохоронної справи в Україні. Науковець був не тільки організатором мисливського господарства в Україні, а і його великим дослідником. У 1928 році він відкриває при Центральній раді ВУСМР курси мисливствознавства, у 1929 році – організовує вперше в республіці науково-дослідну станцію мисливського господарства, видає перші наукові збірники з мисливського господарства.
У 1931-1932 рр. Віктор Аверін і Олексій Мігулін брали активну участь у створенні першого в Україні факультету захисту рослин в Харківському сільськогосподарському інституті ім. В. В. Докучаєва (нині Державний біотехнологічний університет). За результатами наукових праць 1938 р. Віктору Григоровичу було присвоєно науковий ступінь доктора сільськогосподарських наук без захисту дисертації.
У 1946 році зі створенням Українського товариства охорони природи Віктор Григорович Аверін організовує та очолює його харківське відділення. Як депутат, бере активну участь у роботі Харківської міськради, головує в Будинку вчених. У червні 1955 року стає членом Комісії з охорони природи АН УРСР.
Як депутат, бере активну участь у роботі Харківської міськради, головує в Будинку вчених, часто зустрічається з юннатами. У червні 1955 року В. Г. Аверін стає членом Комісії з охорони природи АН УРСР, бере участь у відновленні заказників в Харківській області.
За життя опублікував близько 340 праць з ентомології, орнітології, теріології, мисливствознавства, рибництва та охорони природи.
Нагороджений орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора, медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років».
Помер Віктор Григорович Аверін у Харкові 27 грудня 1955 року.
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: жовтень, 2025
Page updated
Google Sites
Report abuse