Українська науковиця в галузі кібернетики, програмістка, винахідниця адресної мови програмування, докторка фізико-математичних наук Катерина Логвинівна Ющенко (у дівоцтві Рвачова) народилася 8 грудня 1919 в родині вчителів, в колишній столиці запорозьких козаків – місті Чигирині.
Її батьком був вчителем історії та географії Логвин Федорович Рвачов, який мав необережність провести дітям екскурсію місцями козацької бойової слави. За цю екскурсію у 1937 році його визнали українським націоналістом і заарештували. У цей час Катерина Логвинівна вчилася на першому курсі фізико-математичного факультету Київського університету. Як дочку «ворога народу» 17-річну Катерину виключили з університету. Мати Катерини намагалася довести невинність батька і принесла чекістам документи про його участь у революційному русі. Додому вона не повернулася. Її разом із чоловіком засудили до 10 років тюремного ув'язнення. Принесені документи спалили на її очах. Тільки в 1954 році після смерті Сталіна батьки Катерини Ющенко були реабілітовані посмертно за відсутністю складу злочину.
Після виключення з Київського університету Катерина Ющенко подала документи до Московського університету та вступила до нього, але не могла розпочати там навчання, оскільки там не забезпечували житлом.
Не заспокоївшись, влітку 1938 року Катерина вирішила вступити до Узбецького державного університету в Самарканді. Коли під час війни Узбецький університет об'єднали з Середньоазійським державним університетом в Ташкенті, молода студентка була переведена до цієї установи.Одночасно Катерина влаштувалася на роботу на військовому підприємстві, яке випускало приціли для танкових гармат.
Після закінчення війни Катерина Ющенко повернулася до України. Спочатку вчителювала у містечку Стрий. У цей час у Львові відкрилась філія відділу теорії імовірностей Інституту математики АН УРСР. Майбутній академік АН України Борис Володимирович Гнєденко запропонував К. Л. Ющенко роботу в його відділі теорії ймовірностей. У Львівському відділі вона пропрацювала з 1946 по 1950 роки.
В 1950 році під керівництвом Бориса Гнєденка, вона здобула ступінь докторки філософії від Інституту математики Української академії наук і прийняла його пропозицію перевестись до Київського інституту математики АН України та переїхати до Києва. Почала працювати спочатку старшою науковою співробітницею Інституту математики АН УРСР (1950-1957) – очільницею лабораторії «методів обчислень та розрахунків» (1950-1952), згодом перейменованої на «лабораторію методів обчислень та програмування» (1952-1954), начальницею відділу методів обчислень та програмування лабораторії обчислювальної техніки Інституту математики АН УРСР (1954-1957). Інститут математики був в ці роки у розквіті. Його директор – академік Олександр Юрійович Ішлінський – займався теорією гіроскопів – дуже актуальною проблемою в часи, коли будівництво супутників перебувало на початковій стадії. Під час своїх досліджень О.Ю. Ішлінському потрібно було робити складні розрахунки. Для цього було закуплено комплект лічильно-аналітичних машин, які встановили в підвалі будівлі президії АН України. Катерину Логвинівну призначили керівником цієї обчислювальної лабораторії в 1957 році.
К. Л. Ющенко була завідувачкою відділу автоматизації програмування обчислювального центру при АН УРСР до 1962 року, а після цього – завідувачкою відділу теорії програмування Інституту кібернетики АН УРСР.
К. Л. Ющенко написала перші програми для першої ЕОМ (МЕОМ – мала електронно-обчислювальна машина), створеної у НАН України під керівництвом Сергія Олексійовича Лебедєва. За сорок років роботи в Інституті кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України нею створена широковідома в Україні і за кордоном наукова школа теоретичного програмування.
Протягом семи років К. Л. Ющенко обіймала посаду старшої наукової співробітниці Київського інституту математики АН УРСР (1950-1957). Була членкинею спільної групи науковців, що оперували МЕОМ. У 1957 році вона стала директоркою Інституту обчислювальної техніки АН УРСР. Протягом свого сорокарічного служіння в Інституті К. Л. Ющенко створила міжнародно визнану наукову школу теоретичного програмування. Щоб підготувати програмістів, Ющенко написала навчальну серію підручників у 1970-х. Катерина Логвинівна Ющенко мала п'ять свідоцтв про авторські права, які розробили вісім Державних стандартів України. Вона є авторкою понад 200 рукописів, включаючи 23 монографії та навчальні посібники. Частина цих творів має від двох до трьох видань та перекладена більш ніж на 5 мов на міжнародному рівні, включаючи німецьку, чеську, угорську, французьку, данську тощо.
Вона підготувала 45 кандидатів і 11 докторів наук. Київська школа теоретичного програмування стала відомою далеко за межами Радянського Союзу. К. Л. Ющенко були присуджені дві Державні премії України (Державні премії УРСР) і премія Ради Міністрів СРСР, а за теоретичні розробки в області комп'ютерної алгебри – академічна премія імені Глушкова. Талановита програмістка Катерина Логвинівна отримала 5 авторських свідоцтв.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел