8 грудня народилася Катерина Логвинівна Ющенко

Не заспокоївшись, влітку 1938 року Катерина вирішила вступити до Узбецького державного університету в Самарканді. Коли під час війни Узбецький університет об'єднали з Середньоазійським державним університетом в Ташкенті, молода студентка була переведена до цієї установи.Одночасно Катерина влаштувалася на роботу на військовому підприємстві, яке випускало приціли для танкових гармат.

Після закінчення війни Катерина Ющенко повернулася до України. Спочатку вчителювала у містечку Стрий. У цей час у Львові відкрилась філія відділу теорії імовірностей Інституту математики АН УРСР. Майбутній академік АН України Борис Володимирович Гнєденко запропонував К. Л. Ющенко роботу в його відділі теорії ймовірностей. У Львівському відділі вона пропрацювала з 1946 по 1950 роки.

В 1950 році під керівництвом Бориса Гнєденка, вона здобула ступінь докторки філософії від Інституту математики Української академії наук і прийняла його  пропозицію перевестись до Київського інституту математики АН України та переїхати до Києва. Почала працювати спочатку старшою науковою співробітницею Інституту математики АН УРСР (1950-1957) – очільницею лабораторії «методів обчислень та розрахунків» (1950-1952), згодом перейменованої на «лабораторію методів обчислень та програмування» (1952-1954), начальницею відділу методів обчислень та програмування лабораторії обчислювальної техніки Інституту математики АН УРСР (1954-1957). Інститут математики був в ці роки у розквіті. Його директор – академік Олександр Юрійович Ішлінський – займався теорією гіроскопів – дуже актуальною проблемою в часи, коли будівництво супутників перебувало на початковій стадії. Під час своїх досліджень О.Ю. Ішлінському потрібно було робити складні розрахунки. Для цього було закуплено комплект лічильно-аналітичних машин, які встановили в підвалі будівлі президії АН України. Катерину Логвинівну призначили керівником цієї обчислювальної лабораторії в 1957 році.

К. Л. Ющенко була завідувачкою відділу автоматизації програмування обчислювального центру при АН УРСР до 1962 року, а після цього – завідувачкою відділу теорії програмування Інституту кібернетики АН УРСР.

К. Л. Ющенко написала перші програми для першої ЕОМ (МЕОМ – мала електронно-обчислювальна машина), створеної у НАН України під керівництвом Сергія Олексійовича Лебедєва. За сорок років роботи в Інституті кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України нею створена широковідома в Україні і за кордоном наукова школа теоретичного програмування.

Протягом семи років К. Л. Ющенко обіймала посаду старшої наукової співробітниці Київського інституту математики АН УРСР (1950-1957). Була членкинею спільної групи науковців, що оперували МЕОМ. У 1957 році вона стала директоркою Інституту обчислювальної техніки АН УРСР.  Протягом свого сорокарічного служіння в Інституті К. Л. Ющенко створила міжнародно визнану наукову школу теоретичного програмування. Щоб підготувати програмістів, Ющенко написала навчальну серію підручників у 1970-х. Катерина Логвинівна Ющенко мала п'ять свідоцтв про авторські права, які розробили вісім Державних стандартів України. Вона є авторкою понад 200 рукописів, включаючи 23 монографії та навчальні посібники. Частина цих творів має від двох до трьох видань та перекладена більш ніж на 5 мов на міжнародному рівні, включаючи німецьку, чеську, угорську, французьку, данську тощо.

Вона підготувала 45 кандидатів і 11 докторів наук. Київська школа теоретичного програмування стала відомою далеко за межами Радянського Союзу. К. Л. Ющенко були присуджені дві Державні премії України (Державні премії УРСР) і премія Ради Міністрів СРСР, а за теоретичні розробки в області комп'ютерної алгебри – академічна премія імені Глушкова. Талановита програмістка Катерина Логвинівна отримала 5 авторських свідоцтв.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел