Embedded Files
Українська перекладачка, збирачка фольклору Ольга Рошкевич народилася 11 лютого 1857 року в селі Угорники на Прикарпатті в родині греко-католицького священника Михайла Рошкевича та Марії Руденської.
Брат Ольги Ярослав навчався у Дрогобицькій гімназії, і завдяки йому вона познайомилася з Іваном Франком, їхнє перше взаємне кохання тривало 10 років. Ольга Рошкевич була натхненницею творчості Івана Яковича. Ольга Рошкевич була освічена жінка, отримала добру домашню освіту, володіла німецькою і французькою мовами.
В альманасі «Дністрянка», що вийшов у Львові 1876 року, вона дебютувала під псевдонімом «Надежда» як перекладачка оповідання шведської письменниці Марії Шварц «Сімнадцяті і двадцять перші уродини». На прохання Івана Франка Ольга переклала повість Еміля Золя «Довбня» (видано 1879 року з передмовою Івана Франка). Для передових на той час галицьких журналів вона готувала переклади романів Ф. Достоєвського й Л. Толcтого «Злочин і кара», «Анна Кареніна», П. Ланської «Обрусителі» (1885), наукову розвідку про трагедію Софокла «Антігона». У 1886 році в Кракові були опубліковані в опрацюванні І. Франка «Обрядки і пісні весільні люду руського в селі Лолин», пісня «Цісаревич Рудольф». Записані Ольгою у Лолині прислів'я і приказки Іван Франко надрукував у «Галицько-руських приповідках» (1901-1905).
Відчуваючи споріднену душу, Іван Франко освідчується Ользі та листовно просить отця Михайла Рошкевича руки його дочки. Вони мріяли про одруження. Собі в подарунок наречені готували збірку весільних пісень із Лолина, зібраних Ольгою… Однак збірці судилося побачити світ уже коли Іван Франко й Ольга не були разом.
1877 року Франка, студента філософського факультету Львівського університету арештували за участь у таємній соціалістичній організації. В оселі Рошкевичів провели обшук. Отець Михайло Рошкевич заборонив Ользі зустрічатися та листуватися з Франком. Проти волі батька Ольга продовжувала листування та таємно зустрілася з ним. Листи Івана Франка до Ольги Рошкевич, датовані 1874-1880 роками, є докладною автобіографією поета. Це не лише душевна сповідь закоханого юнака, а й детальна розповідь про його життя того періоду. Почуття Івана Франка надихнули його на написання циклу ліричних поезій «Картка любови», новели «На дні» (глава «Ганна») і окремих поезій.
1879 року Ольга Рошкевич взяла шлюб з випускником духовної семінарії Володимиром Озаркевичем – братом письменниці Наталії Кобринської.
Після смерті чоловіка Ольга зі сестрою Михайлиною живе то в родині дочки Олени, яка вийшла заміж за священника Йосипа Іванця. Часто міняє адреси. У Львові довго не затримується. Франко через Михайлину просить, благає, щоб Ольга прийшла до нього. Він уже дуже слабий, немічний і хоче попрощатися з нею. Ольга рішуче відмовляється. Вона не була на похороні Франка. З вікон помешкання бачила похоронну процесію і благословила колишнього коханого на вічний спочинок.
Останні три роки життя (1932-1935) Ольга Рошкевич мешкала в селі Миклашеві, що за 14 км від Львова. Жила разом зі сестрою Михайлиною в родині доньки Олени Іванець у плебанії біля церкви. Її зять Йосип Іванець був місцевим священником. Відійшла у вічність 30 травня 1935 року. Поховали її на сільському цвинтарі.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: лютий, 2025
Page updated
Google Sites
Report abuse